Мені 45 років, і я більше не приймаю гостей у своєму домі Дехто, завітавши до когось у гості, забуває, що вони лиш гості: поводяться нетактовно, дають поради і не поспішають додому. Колись я була дуже гостинною, але швидко змінила своє ставлення. Переступивши рубіж сорока років, я припинила кликати гостей додому. Навіщо мені це? Дратуватися через таких гостей — не хочу. Свій останній день народження я святкувала у ресторані. Мені так сподобалося, що тепер святкуватиму так завжди. Зараз поясню, чому. Влаштувати вечірку вдома — дорого. Навіть простий вечір вимагає чималих витрат. А якщо це святкове застілля — сума ще більша. Гості зазвичай приходять із скромними подарунками, бо часи важкі. А потім сидять до пізньої ночі. Я ж хочу відпочити, а не мити купу посуди й прибирати. Я нікого не чекаю у своїх стінах. Прибираю й готую тоді, коли мені зручно. Після домашніх свят раніше відчувала втому й пригніченість. Тепер після свят можу спокійно прийняти ванну й лягти спати раніше. Я маю багато вільного часу і використовую його з розумом. Друзі можуть заскочити на чай, але я не переймаюся, якщо не маю особливих частувань. Тепер відкрито висловлюю свої думки. Якщо хочу відпочити — прямо пропоную гостям йти. Можливо, це здається не надто гарним, але мене це не турбує. Я ставлю свій комфорт на перше місце. Найцікавіше, що ті, хто часто ходить у гості до інших, рідко звуть когось додому. Їм легше веселитись у чужих стінах, не переймаючись прибиранням і готуванням. А ви приймаєте гостей? Чи вважаєте себе гостинною людиною?

Мені сорок пять років. Я більше не приймаю гостей у своєму домі

Деякі люди, коли приходять у гості, зовсім забувають, що вони гості. Ведуть себе невиховано, дають непрохані поради і зовсім не поспішають додому.

Колись я була дуже гостинною людиною, але згодом моє ставлення змінилося. Переступивши поріг сорока років, я взагалі припинила запрошувати когось додому. Для чого мені це? Подібні гості тільки нервують і виснажують.

Останній День народження я святкувала у київському ресторані. Мені це дуже сподобалося тепер робитиму так завжди. Я поясню, чому саме.

Організувати святкування вдома це зовсім недешево. Навіть звичайна вечеря коштує досить багато. А якщо планується якесь свято, то сума витрат виростає ще більше. Гості здебільшого приходять із символічними подарунками зараз ми всі живемо у непрості часи. Потім вони можуть засидітися до пізньої ночі. Я хочу відпочити, а не перемивати гору посуду і застеляти нічний безлад.

У своїй квартирі я вже нікого не чекаю. Прибираю й готую лише тоді, коли цього хочу сама. Раніше після родинних свят вдома почувалася просто виснаженою й пригніченою. Тепер після свят у мене є час спокійно прийняти душ і лягти спати раніше.

Зараз у мене більше вільного часу, і я використовую його з розумом. Мої подруги можуть забігти на чай, але я більше не переймаюся через те, що не маю вдома чогось смачненького. Зараз я можу і відкрито сказати, що думаю. Якщо хочу відпочинку, просто вказую на двері можливо це не всім сподобається, але мені вже байдуже. Для мене на першому місці мій власний комфорт.

Найдивніше те, що люди, які залюбки ходять у гості, самі рідко когось запрошують додому їм легше веселитися у чужих стінах і не вестися із прибиранням і готуванням.

А як у вас? Ви приймаєте гостей? Можете назвати себе гостинною людиною?

Оцініть статтю
Дюшес
Мені 45 років, і я більше не приймаю гостей у своєму домі Дехто, завітавши до когось у гості, забуває, що вони лиш гості: поводяться нетактовно, дають поради і не поспішають додому. Колись я була дуже гостинною, але швидко змінила своє ставлення. Переступивши рубіж сорока років, я припинила кликати гостей додому. Навіщо мені це? Дратуватися через таких гостей — не хочу. Свій останній день народження я святкувала у ресторані. Мені так сподобалося, що тепер святкуватиму так завжди. Зараз поясню, чому. Влаштувати вечірку вдома — дорого. Навіть простий вечір вимагає чималих витрат. А якщо це святкове застілля — сума ще більша. Гості зазвичай приходять із скромними подарунками, бо часи важкі. А потім сидять до пізньої ночі. Я ж хочу відпочити, а не мити купу посуди й прибирати. Я нікого не чекаю у своїх стінах. Прибираю й готую тоді, коли мені зручно. Після домашніх свят раніше відчувала втому й пригніченість. Тепер після свят можу спокійно прийняти ванну й лягти спати раніше. Я маю багато вільного часу і використовую його з розумом. Друзі можуть заскочити на чай, але я не переймаюся, якщо не маю особливих частувань. Тепер відкрито висловлюю свої думки. Якщо хочу відпочити — прямо пропоную гостям йти. Можливо, це здається не надто гарним, але мене це не турбує. Я ставлю свій комфорт на перше місце. Найцікавіше, що ті, хто часто ходить у гості до інших, рідко звуть когось додому. Їм легше веселитись у чужих стінах, не переймаючись прибиранням і готуванням. А ви приймаєте гостей? Чи вважаєте себе гостинною людиною?
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.