Мені було незручно йти на знайомство з батьками дівчини. Моя зимова куртка була давно вже зношена, а черевики знали кращих часів. Та вони навіть не звернули на це увагу і прийняли мене в родину, як рідного сина
З дитинства я не знав, що таке мамина турбота і ласка. Справа в тому, що батьки одружилися лише через те, що матір завагітніла мною. Тато був чоловіком честі і узаконив їхні відносини. Мама сподівалася, що після мого народження у батька прокинуться якісь почуття до неї, але нічого так і не відбулося. А от мене папа просто обожнював. Постійно проводив зі мною час, ходив на рибалку, вчив математики. Та недовго зміг він так жити. Як мені минув шостий рік, тато нас покинув, а мати звинувачувала в усьому мене.
У школу я пішов в речах, які віддала сусідка зі свого внука. Мати за мною не дивилася, тай витрачати кошти на дитину вважала марною справою. Їй треба було слідкувати за своєю зовнішністю, щоб бути привабливою і знову одружитися. Коротше кажучи, я став для неї тягарем.
Бути злидарем чи жебраком я не хотів, тому одразу зрозумів: якщо хочу мати майбутнє – треба добре вчитися. Школу я закінчив із золотою медаллю, а потім вступив на державну форму у пристойний інститут. На мій випуск мати навіть не з’явилася, а костюм мені допомогли купити друзі.
На першому курсі я познайомився з Аліною. Вона була дуже доброю до мене, постійно допомагала і підтримувала. У нас було багато спільного, тому ми швидко подружилися. А через деякий час я зрозумів, що кохаю її. Вона, на моє щастя, відчувала теж саме, тож ми почали зустрічатися.
На Різдво Алінині батьки запросили мене до себе у гості, щоб разом відсвяткувати. Мені було незручно йти на знайомство з батьками дівчини. Моя зимова куртка була давно вже зношена, а черевики знали кращих часів. Та вони навіть не звернули на це увагу і прийняли мене в родину, як рідного сина. Уже наступного дня мати Аліни подарувала мені нову куртку і черевики.
-Візьми, синок. Це тобі подарунок від нас з татом на свята,- сказала вона мені і міцно обійняла. Я вперше відчув, що таке материнська любов, хоч і не від рідної неньки. Я не тямив себе від щастя, адже у мене була прекрасна кохана дівчина та ще й з’явилася справжня сім’я.
Батьки нам в усьому допомагали. Ми разом їздили відпочивати, проводили вихідні і часто зустрічалися на сімейних вечорах. А коли ми з Аліною одружилися, то на весілля, вони подарували нам власний будинок. Тато допоміг мені влаштуватися на гарну роботу і життя стало налагоджуватися.
Моя рідна мати, коли дізналася, що мої справи пішли вгору, згадала про свої материнські почуття. Якось вона заявилася на поріг мого дому і заявила, що я маю її забезпечувати. Мені було боляче і сумно дивитися на цю жінку. Подякувавши матері за подароване життя, я попросив більше не з’являтися у моєму житті і забути про моє існування. З тих пір більше я її не бачив.
Можливо хтось скаже, що це жорстоко, адже вона все таки моя рідна матір. Але я вважаю, що мати не та, що народила, а та що дала тобі можливість відчути себе дитиною.
