Моя колега та вірна подруга Надія нещодавно поділилася зі мною своїми переживаннями. Вона давно заміжня та має двох дітей. Живуть вони своєю сім’єю у власному будинку, який їм залишили її батьки. Цілком в змозі забезпечити себе та дітей, але все одно мама й тато Наді продовжують їм допомагати. Живуть вони в селі біля міста. Там у них була дача. Тримають город та домашню птицю. Допомагають своїй дочці фінансово, крім того, кожного тижня готують передачу. Овочі, фрукти, пироги та домашня консервація. Правда подруга зовсім не цінує батьківську турботу.
Я знаю Надю ще зі школи. Ми навчалися в одному класі. Подружилися лише в останній рік, коли випускалися. З Надіїними батьками ми познайомилися на випускному вечорі. Це були милі приємні люди, які сильно опікувалися своєю єдиною донькою. Для мене такі стосунки були далекими, бо в моїй родині батьки не надто заморочувалися дітьми. З роками наша дружба лише міцнішала, але потім обоє одружилися, народили дітей й часу на спілкування ставало все менше. Стосунки ми підтримуємо, зустрічаючись в обідню перерву за чашечкою кави.
Останнього разу під час чергової зустрічі Надя почала скаржитися на батьків. Вони кожних вихідних передають їй сумку з продуктами та закрутками. З того всього вони практично нічого не їдять, тому вона все викидає, а матері купує нові банки та лотки.
Подруга зізналася, що робить так уже не вперше. Спершу вони намагалися їсти все, що їм передавали, але потім їм просто набридло. Тож Надя почала все викидати на смітник. Хоч це було якось не гарно, але батьки її не слухали. Донька постійно намагалася пояснити, що її сім’я не їсть консервації та вони в змозі купити все необхідне у супермаркеті, але на неї ніхто не зважав.
Коли Надя перестала виходити за посилками, щоб їх повертали назад, тоді батьки почали привозити їх особисто. Кожних вихідних у суботу вранці вони вже чекали на порозі будинку. Щоб їжа не пропадала даремно, Надя спробувала роздавати все своїм колегам, але ті ввічливо відмовлялися.
Мені було шкода, що робота стареньких людей не цінується й Надя викидає їжу на сміття. Я порадила їй знайти притулки для нужденних або просто віддавати їжу безхатченкам. У крайньому разі ще раз переговорити з батьками.
А що порадили б ви?
