Ми з Ларисою одружилися після закінчення інституту. Два молоді спеціалісти, нам надали кімнату в гуртожитку. Так розпочалося наше спільне життя. Незабаром народився син. Лариса знаходилася в декретній відпустці, я працював. Спочатку все складалося добре. Ми розуміли одне одного. Через три роки Лариса вийшла на роботу. Якраз у той час я пішов на підвищення, а дружині запропонували посаду в іншому офісі.
Лариса думала не довго, погодилася. Так що працювали ми вже не разом. Відповідно і додому приходили по одному. Я з роботи йшов по сина в дитячий садочок, Лариса допізна сиділа на роботі, складала звіти, звикалася на новій посаді. Тим більше. Що їй пропонували, якщо все встигатиме, піде на підвищення. Дві зарплати нам вистачало не тільки на необхідні речі. Спочатку разом планували наші витрати, говорили, хто і скільки одержав зарплати.
Згодом Лариса почала змовчувати, скільки в неї грошей. На мої запитання ухилялася з відповідями. Переводила мову на інше. Надалі повідомила, що я як чоловік повинен утримувати її й сина. Куди буде дівати свою зарплату, не говорить. Незабаром дружину знову підвищили. Зарплата збільшилася в рази, але для мене то закрита інформація. Я випадково дізнався про її зарплату від спільних знайомих. Їм вона розповідає про гроші, а рідному чоловіку немає потреби говорити.
Я продовжував забезпечувати сина, а Ларисі сказав, що вона сама себе забезпечить. Якщо почала ділитися, то я не зобов’язаний звітувати. Невдовзі дружина приїхала додому на новій іномарці. Мені звичайно місця в машині не було. Як сказала Лариса, вона заробила, їй і їздити. Я продовжував ходити пішки.
Ми разом живемо сім років. Дружина зі мною не вважає за потрібне ділитися куди йде, де буває. Сином, як і раніше опікуюся сам. Наразі ходимо в перший клас. Увечері вчимо домашні завдання. Лариса дивиться на мене звисока. Та так було не довго. До них в офіс завітала перевірка. Виявили багато помилок, від чого фірма заплатила великий штраф. Через те, що то був підрозділ Лариси, її звільнили з роботи. В один день дружина стала безробітна.
В той день вона мені все розповіла. Де й поділася зарозуміла дружина. Сиділа тиха, перелякана. Та я на таке не повівся. Відразу повідомив їй, що на моїй шиї сидіти не буде. Потрібно було уважно працювати, а не пиху свою показувати. Через пів року в неї зовсім не залишилося грошей. Я оплачую комунальні, забезпечую сина, купую продукти. Ларисі грошей не даю. Це ж вона завела такі правила в нашій сім’ї. Як говорять, що посієш, те й пожнеш.
Я їй говорю, щоб ішла працювати продавцем. Поруч з нашим будинком висить оголошення. Хоч якісь гроші буде мати. До речі, свою машину дозволила мені брати, тому що заправляти її потрібно. Я те зрозумів, не беру. Нехай що хоче, те з нею і робить. Мені ще потрібно трошки попрацювати і машину собі куплю. Ось такі відносини склалися в нашій сім’ї.
Мені цікаво, а чи усі, коли багатіють, забувають про свою другу половинку і ставляться до неї чи до нього зверхньо?
