Мені дісталася негарна: історія про те, як знайти красу в собі

Спалах Гучний тріск Темрява Темрява

Нарешті, темрява почала розсіюватися. Почувся голос:

Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло.

Крізь біль він відчув на шиї дотик руки. Спробував розплющити очі. Вийшло насилу. Перед очима кулон у вигляді прямокутника з вигравіюваними знаками зодіаку Очі жінки у білому халаті

До операційної! голос пролунав прямо біля вуха.

Батьки повернулися з роботи. Мати одразу кинулася на кухню, зазирнувши в кімнату, де син робив уроки. Дмитро ж, зайшовши, одразу помітив, що настрій у сина не дуже.

Толік, що трапилося? батько потряс його за волосся.

Нічого, буркнув син-четверокласник.

Та годі, кажи!

Скоро Восьме березня. Вчителька сьогодні затримала нас і сказала, що ми маємо дівчаткам подарунки приготувати.

Ну, і в чому проблема? батько посміхнувся.

У нас хлопців і дівчат порівну. І вона розподілила, хто кому дарує, син важко зітхнув. Мені дісталась некрасива, Вірка Єрофєєва.

Всі дівчата хочуть подарунки на Восьме березня, і некрасиві теж, батько намагався говорити з сином, як із дорослим. А як вона розподіляла? За алфавітом?

Ні, за знаками зодіаку!

Це як? Дмитро не втримався і знову посміхнувся.

За сумісністю. Вірка Діва, а Дівам найбільше підходить Телець. А я якраз Телець.

Оце добре, якщо підходите! Виростеш може, ще й закохаєшся.

Батько не витримав і реготав. У кімнату миттю ввімчалася мати:

Що у вас там коїться?

Лено, іди на кухню, обличчя батька стало суворим. У нас із сином серйозна розмова.

Коли мати вийшла, Толик сумним голосом запитав:

Тату, і що мені тепер робити?

Готувати подарунок!

Який?

Завтра на роботі зроблю твоїй «нареченій» подарунок.

Тату, який ти можеш зробити подарунок? Ти ж на заводі працюєш.

Так! Але я в гальваніці. У нас усі види покриття металів виробляються.

Тату, я не зрозумів.

Завтра сам побачиш!

***

Наступного дня батько приніс кулон на ланцюжку у вигляді прямокутника, що виглядав золотим. На одній стороні були вигравіювані два знаки зодіаку Телець і Діва, а на іншій дрібно, але гарно написано:

«Моїй однокласниці Вірі на Восьме березня! Анатолій».

Ох, як же гарно цей кулон виглядав! А коли мати запакувала його у целофановий пакетик, він став виглядати взагалі неймовірно.

***

І ось сьоме березня. Вчителька не збиралася вести уроки. Спочатку школярі вручили їй подарунок. Вона довго дякувала. Потім оголосила, щоб хлопці дарували подарунки дівчатам.

Що тут почалося! Усі хлопці кинулися до своїх «обраниць». Толик теж підійшов до Віри Єрофєєвої й промовив, як навчив тато:

Віро, вітаю тебе з Восьмим березня! Можливо, колись доля зєднать Тельця й Діву.

Сказавши завчену фразу, Толик повернувся на своє місце й, звичайно, не помітив, як затріпалося серце цієї некрасивої, на його думку, дівчинки.

Незабаром батьки Віри переїхали в інший район, і сама Віра з пятого класу почала вчитися в іншій школі.

***

Анатолій розплющив очі. Біла стеля лікарняної палати. Спробував пошевелити руками й ногами. Шевелилася лише ліва рука.

Де я? звернувся ні до кого.

Почувся цокіт, і до його ліжка підійшов пацієнт на милицях, уважно подивився на нього й запитав:

Очуняв? У відділенні екстреної хірургії ти.

У мене руки, ноги цілі? тихо запитав Анатолій.

Начебто на місці, той видав радісну звістку. Тільки забинтований ти з голови до ніг.

Добре, якщо ціле.

Тут підійшла медсестра й спитала:

Як почуваєшся?

Що зі мною? відповів питанням на питання Анатолій.

Життю ніщо не загрожує. Руки, ноги працюватимуть. А от шрамів залишиться багато, подала ввімкнений телефон. Мама просила подзвонити, коли прокинешся.

Сину, почувся крізь сльози материн голос.

Мамо, усе гаразд, він намагався говорити бадьоро. Кажуть, що лише невеликі шрами залишаться. Скоро випишуть.

Мені не дозволили з тобою залишитися вночі. Сину, я зараз прийду.

Мамо, не засмучуйся!

Поклав телефон поруч, спробував посміхнутися медсестрі:

Дякую!

Ну, скоро тебе не випишуть, усміхнулася у відповідь медсестра. Тиждні три пролежиш. Точно!

Що у тебе трапилося? запитав сусід по палаті, коли медсестра вийшла.

Я рятувальник. На заводі кисневі балони почали вибухати, Анатолій став згадувати. Викликали нас. Ми прибули раніше пожежних. Приміщення велике, всередині троє постраждалих. Забігли туди, розкидані балони, де-не-де в

Оцініть статтю
Дюшес
Мені дісталася негарна: історія про те, як знайти красу в собі
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.