Мені не хотілося галасливих компаній, тому запропонувала замовити піцу та подивитися якийсь фільм у мене на квартирі. Євген погодився. Я не хочу розповідати, що було далі. Вам буде достатньо знати, що фільм ми так і не подивилися

Я вірю у закон бумеранга, коли це стосується моїх кривдників й хвилююся, щоб вся його сила не повалилася й на мене за страшний гріх перед чоловіком.

З Антоном ми розписалися ще на першому курсі університету. Неземне перше кохання накрило нас із головою. Страшні ревнивці одне одного ми вирішили узаконити наші стосунки, щоб знати напевно – це на все життя.

Чоловік був змушений перевестися на заочну форму навчання, щоб забезпечувати нашу маленьку сім’ю. Ми тоді винаймали окрему квартиру, ціни кусалися, а ще ж продукти та інші побутові речі. Я хотіла допомогти йому, тож також планувала перевестися, але Антон не дозволив. Сказав, щоб з нас двох хоч хтось має відгуляти нормальний випускний.

Після таких змін, ми стали частіше сваритися. Я втомлювалася після лекцій, прибігала додому, одразу бралася за пари, щоб бути вільною до повернення Антона з роботи. Чоловік майже завжди перебував у недоброму гуморі. Йому було важко, він не справлявся фізично, але покидати роботи не хотів, бо гарно платили. Свій гнів він почав зривати на мені, а я й сама як порохова бочка, особливо коли почалася сесія.

Домовилися на період поки я не склам екзамени, щоб ніхто нікому не заважав, Антон поживе у друга. Як на зло, у мене полетів Windows, робота стала. Шукати спеціаліста часу не було, тому я звернулася по допомогу до свого одногрупника. Женя швидко все владнав, я пригостила його чаєм. Якось ми розговорилися, хоча до цього навіть  не помічали один одного. Сама не зрозуміла, як почала скаржитися одногрупникові на подружнє життя. Хлопець мене вислухав, дав якісь милі поради й пішов собі.

Після того випадку ми ніби зріднилися. Тепер Женя проводжав мене додому, складав компанію в бібліотеці, допомагав з виконанням проєктів. Ми стали дуже гарними друзями. Я вже й не могла пригадати, коли почувала себе так добре та вільно. Сесію здала успішно, зателефонувала Антонові, хотіла поділитися своєю радістю, а він уже лика не в’яже. Пішов з колегами на пиво й нажерся як свиня. Настрій миттєво зіпсувався, а я так хотіла з ним відсвяткувати. Під руку потрапив Женя, який сам запропонував десь посидіти.

Мені не хотілося галасливих компаній, тому запропонувала замовити піцу та подивитися якийсь фільм у мене на квартирі. Євген погодився. Я не хочу розповідати, що було далі. Вам буде достатньо знати, що фільм ми так і не подивилися. Сталося це один єдиний раз. Ми домовилися забутися про це й більше не зустрічалися. Через кілька тижнів я зрозуміла, що маю затримку. Зробила тест й кілька годин не наважувалася подивитися.

Антон повернувся з великим букетом квітів та подарунком. Попросив пробачення й поцілував. Я саме накривала на стіл, на чоловіка я точно більше не сердилася. Він пішов у ванну кімнату, я геть забулася про тест. Вилітає звідти такий радісний, хапає мене на руки, кружляє й кричить: «Я стану батьком! Боже, яке щастя!»

У нас буде дівчинка. Антон носить мене на руках, купує все, на що я погляну. Самостійно виконує усю хатню роботу, не затримується на роботі, дарує квіти, водить на прогулянки. Він просто ідеальний чоловік та майбутній татусь. Кожного дня стежить за своїм спеціальним додатком у телефоні. Контролює, що я маю їсти та як відбувається розвиток маляти по місяцях. Раніше я б ніколи не подумала, що він такий сентиментальний.

Якось після пар мене переловив Женя, запитав чи дитина його. Я збрехала й сказала, що чоловіка, попросила більше мене не турбувати. Зараз я ношу у собі найбільше щастя й найбільшу брехню. Як зізнатися Антону, що дитина не від нього, або ж, як прожити ціле життя з такою великою неправдою?

Оцініть статтю
Дюшес
Мені не хотілося галасливих компаній, тому запропонувала замовити піцу та подивитися якийсь фільм у мене на квартирі. Євген погодився. Я не хочу розповідати, що було далі. Вам буде достатньо знати, що фільм ми так і не подивилися