Мені не потрібне заміжжя для того, щоб всі думали, що зі мною все нормально та я не бракована

Мені незрозуміла позиція деяких людей, які все роблять лише для того, щоб заслужити схвалення суспільства. Я не можу уявити як це жити постійно озираючись та думати: “А що люди скажуть?”.

У мене було непросте життя.

Я майже не пам’ятаю своїх батьків, їх не стало дуже рано. Скільки себе пам’ятаю, увесь час я жила з бабусею. З іншими родичами я не була знайома.

Коли я закінчила університет, бабуся відійшла в кращий світ.

Я серйозно зайнялася кар’єрою. Мені було важливо твердо стояти на ногах.

Коли мені виповнилося 30 років, знайомі почали запитувати мене чому я ще й досі незаміжня. На той момент я відшукала своїх родичів та тримала з ними зв’язок.

Так ось усі вони теж почали лізти в моє особисте життя з питаннями.

Їх цікавило чи зустрічаюся я з кимось, чи планую мати дітей. Спочатку я не хотіла псувати стосунки тому й відповідала ввічливо, але з часом такі питання частішали та я відповідала грубо. Лише це діяло та я взяла таку поведінку за основу.

Скільки можна чіплятися до жінок зі своїми переконаннями?

Вийди заміж…

Народи дітей…

І моє улюблене: “Ти що, хочеш жити у своє задоволення?”

Так, хочу. Та й ви теж хочете, от тільки не можете через страх думки інших людей.

Чому якщо у жінки немає ні чоловіка, ні дітей її вважають нещасною?

Називають старою дівою. Егоїсткою.

Мені не потрібне заміжжя для того, щоб всі думали, що зі мною все нормально та я не бракована. Мені не потрібно народжувати дитину “для себе”. Для себе я роблю манікюр, купую новий одяг та ходжу до косметолога.

Ці всі думки застарілі та не містять в собі ані краплі правди.

Я зараз щаслива попри те, що у мене немає ні чоловіка, ні дітей. У мене є улюблена робота та можливість їздити туди, куди мене хочеться. Я не повинна нікому звітувати про те куди я йду і що роблю.

Я заробляю гроші сама та ні в кого їх не прошу на свої бажання.

Мені не потрібно готувати їжу, враховуючи чиїсь смакові вподобання.

Я відвідую різні цікаві заходи, зустрічаюся з друзями, займаюсь спортом та своїм хобі.

Вивчаю мови та займаються на кулінарних курсах. Чи могла б я вести таке життя, бувши заміжньою з дітьми? Певно що ні. А якби могла, то це далося б мені важко.

Родичі в один голос кричать, щоб я схаменулася та подумала про одиноку старість, мовляв, нікому буде й склянку воли мені подати.

Але у мене інша думка. Скільки я знаю людей, які все життя поклали на вівтар сім’ї та материнства, а в результаті не отримали того, на що сподівалися. Хтозна що чекає нас в майбутньому.

Служіння чоловіку та дітям не для мене.

Та якщо я навіть зустріну чоловіка, з яким мені захочеться йти поруч рука в руку, то це точно не буде той, хто примусить мене позбутися своїх інтересів на благо нашої сім’ї.

Оцініть статтю
Дюшес
Мені не потрібне заміжжя для того, щоб всі думали, що зі мною все нормально та я не бракована
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.