У житті моєї родини склалася дуже дивна ситуація. Так вийшло, що квартира, в якій проживають мої батьки, подарована мені татусем. І через це моя мама зі мною не розмовляє, а з татом взагалі мало не розлучилася. Тож розповім все з самого початку.
У моєї мами раніше, ще до зустрічі з татом, був чоловік. Вони проживали у нього на квартирі. Потім з’явився на світ мій братик Микола. Але через деякий час мама з її колишнім чоловіком розлучилася і переїхала з маленьким Миколкою жити у двокімнатну квартиру до бабусі. А коли з’явився у моєї мами татко, то він її з сином забрав до себе в трикімнатну. Бо тут набагато більше місця. А тоді ще і я на світ народилася.
Коли Микола вже був дорослим не стало нашої бабусі. Мама почала здавати в оренду її двокімнатну квартиру. Незабаром брат одружився і мама вигнала квартирантів й віддала квартиру брату з його дружиною. А через деякий час вирішила й взагалі оформити квартиру на нього. Видно, що мама брата любить більше за мене.
Але тато був проти такого задуму матусі. Він був за те, щоб розділити ту квартиру порівну між нами. Кожній дитині по кімнаті виходить. Та мама вперлася рогами й наполягала на своєму. Вона говорила, що я знайду собі чоловіка з квартирою та переїду жити до нього, а братові вона необхідна, бо в нього вже сім’я. Всі їхні сварки закінчилися тим, що тато сказав, якщо мама перепише квартиру бабусі на брата, то він перепише цю квартиру на мене.
Звичайно моя ненька не повірила строгому слову батька й зробила так, як задумала. І після того, як про це дізнався тато, він також забарився виконувати свою частину обіцянки. Але я не хотіла цього. Мені не потрібні сварки батьків. Та й на квартиру я не претендувала. Тата це не зупинило. Він почав різними методами мене вмовляти. Говорив, що мама все робить заради Миколи, щоб тільки в нього життя гарно склалося. А про мене не думає. Натомість у батька я одна донька і він дуже сильно хоче щастя для мене. І не дай Боже що з ним може трапитись, щоб у мене завжди був дах над головою. А то, інакше мама забере і цю квартиру у мене.
Коротко кажучи, умовив мене тато. Але я йому пообіцяла, що поки він живий я й пальцем не торкнуся цієї квартири. Звісно, матінка дізналася про подарунок мені татом і негайно почала вимагати переписати квартиру на неї. Говорила, що мене якийсь чоловік обдурить не відбере цю квартиру. Довго вона намагалася отримати відмову від квартири. Потім зрозуміла, що я не йду на контакт, то пішла погрожувати татові розлученням. Навіть подала заяву на розлучення і поїхала жити до сина, але їй там не були раді й вона повернулася додому. Заяву вона забрала, але по цей час зі мною не розмовляє. Постійно наголошує на тому, що я забрала у неї квартиру.