Я по доброму заздрила подрузі. Вони з чоловіком така прекрасна пара. Завжди разом. Причому Настя розповідає, як Андрій її кохає. Все для неї робить. Я вірила, адже де б ми не зустрічалися, чоловік з повагою ставиться до Насті. Приємно на них дивитися. Хочеться, щоб і мій чоловік так ставився до мене. А він сердиться, коли я Андрія і Настю ставлю в приклад.
Ми з Настею домовилися пройти по магазинах. Вихідний день, зробити собі приємне. Коли зустрілися, Настя стояла зі своїм чоловіком. Йому потрібно купити валізу, скоро їде у відрядження. От і пішов із нами. Ми весело розмовляли, сподіваючись на гарні покупки. Зайшли в магазин, купили валізу для Андрія. Коли виходили, у вітрині Настя побачила пальто. Очі в неї загорілися. Вона дивилася не відводячи погляду. Андрій стояв незадоволений, але при мені не говорив нічого.
Я запропонувала зайти поміряти. Коли Настя одягла пальто, воно сиділо на ній дуже гарно. Неначе на неї пошили. Настя дивилася на свого чоловіка, а він відводив погляд:
– В тебе старе пальто гарне, навіщо нове?
– Я про таке мріяла, ну, будь ласка, Андрію.
– Я не можу купити. Мені у відрядження їхати, якщо вже наполягаєш, то купуй за свої гроші. А в мене лишніх немає. Я ще за машину не розрахувався повністю. Та й взагалі, дістала ти своїми забаганками.
Настя дивилася на мене. Їй незручно переді мною за слова чоловіка. Коли ми вийшли, Андрій запропонував:
– Настя, пішли купимо тобі білизну, ти ж так хотіла.
Дівчина не відповіла. А говорять, коли чоловік кохає, то дарує дружині радість, і нічого не жаліє для неї. А Андрій тільки себе чує, і купує те, що сам вважає за потрібне.
А я заздрила своїй подрузі. Мій чоловік не такий. Він би купив мені ту річ, яка сподобається. І не важливо скільки в нього грошей залишиться. Лише б доставити мені радість. А в Насті навпаки. Яке ж тоді кохання в її чоловіка. Така різниця. Виходить, мій чоловік мене кохає. Ставиться не завжди так, як хочеться мені, але ж кохає. І заздрити подрузі немає чого.
Молоді. Розуміння приходить з роками. Ви як вважаєте?
