Осінній вечір буднього дня. Все ще смеркається доволі пізно, тому по приходу додому я встигаю застати це неймовірне тепле і ніжне сонячне сяйво, що ніжним сатином заповнює кімнату.
Після душу, який я завжди приймаю після роботи, пішла готувати вечерю. Мені було завжди приємно готувати саме під джаз. Тим паче, що настрій того дня в мене був неймовірний, адже на роботі мені вдалось переконати великого партнера стати нашим інвестором і за це мій керівник виписав мені премію та підвищення в той же день. Чому так оперативно? А тому що цього партнера було дуже важко переконати на якісь дуже грандіозні вкладення. А тут мені вдалось це зробити, так ще й на проєкт, який обіцяє неймовірний прибуток.
Раптом, мій спокій перервав телефонний дзвінок. Це був не номер з моїх контактів, але я все одно підняла слухавку.
“А може це по роботі?” – подумала я, але дуже сильно помилялась.
На тому боці якась панянка почала розмову:
– Доброго дня. Мене звуть Інна і в нас з вашим чоловіком справжнє кохання, а не те що у вас з ним… Добросусідство якесь.
– Ну… Добре, а далі що? – шоковано видала я.
– Тобто що? Розлучайтесь! Досить вже маніпулювати Остапом! Він не буде весь час вестись на твої маніпуляції вестись, що ти зробиш щось з ним! Ми кохаємо один одну, а ти нам заважаєш! – почала верещати дівчина.
І я видихнуда з полегшенням. За час, що ми говорили, я вже встигла собі науявляти всіляких сцен, детмій коханий зраджує мені. Але було одне “Але”… Його звуть Ян. Не Остап.
Проте я вирішила не казати про це цій нахабній курці та почала розповідати їй “цікавинки”:
– А знаєш що? А я розлучусь з ним! Можеш забирати собі!
– Що? Серйозно? Не думала, що ти справді розумна жінка!
– Так!’. Забирай. Я, якщо чесно, навіть не знаю, чому так за нього тримаюсь.
– Ну звісно ж. Він вже не кохає тебе! Тепер я його неповторна та найкраща жінка!
– Ага! Тому давай, забирай і не забувай, що йому треба завжди нагадувати помитись, постригти нігті та почистити зуби. А деколи й самостійно це робити для нього. Сюди входить і гоління теж. Різноманітних зон. А ще там свекруха буде приїздити кожен тиждень. А деколи і гостювати по пару тижнів. Я вже втомилась від її претензій до всього. Не так сиджу, не так дихаю, не так дивлюсь на неї. Але такі причини ще зовсім квіточки. Якщо приїде до вас, то може зайти в будь-який момент до спальні і почне ритись в шафах. Стільки речей після неї зникло, що я вже не знаю що робити.
Я хотіла продовжувати після маленької павзи, але не змогла, адже почула короткі та швидкі гудки.
Сподіваюсь, що я можливо, комусь допомогла.
