Мій брат разом зі своєю дружиною потихенько виживають маму з татом з їхнього помешкання

У батьків нас двоє, я та молодший брат Олег. Річ у тому, що в нас з ним велика різниця у віці, чотирнадцять років. Тому я для нього була за няньку, батьки також йому у всьому потакали.
Та коли мені виповнилося вісімнадцять я переїхала в інше місто, там поступила на навчання. Згодом знайшла роботу, взяла на виплату квартиру. Зараз у мене сім’я, чоловік та дві донечки. До батьків я їжджу не часто, в основному на свята, спілкуємося телефоном. Мама завжди говорить, що в них все добре. Та коли ми приїхали то виявилося не все так прекрасно, як ми чули.
Перший сюрприз нас чекав коли відкрилися двері до батьківської квартири, перед нами стояла якась дівчина з рожевим волоссям та сережкою у носі. Позаду неї стояв брат та радісно скалив свої зуби.
– Знайомся, Настю, це моя сеструха з сімейством. Родичі, знайомтеся це моя дружина.
Сюрприз був феєричний, ми на таке не очікували. Олег зі своєю Настею пішли одразу до кімнати, а ми з батьками на кухню. Я почала розпитувати маму й тата, що це значить.
Виявляється пів року тому Олега відрахували з навчання, батьки про це дізналися випадково. Олег не оправдовувався, а заявив, що сам вирішуватиме як йому жити. А три місяці тому привів до них свою обраницю і заявив, що вони люблять один одного і жити будуть разом. Сьогодні в ранці на батьків чекав ще один сюрприз. Мама попросила Олега, щоб його дівчина поки що пішла до себе, адже їдуть гості, а брат їм гордо продемонстрував свідоцтво про шлюб.
Та навіть тоді батьки не все договорили, далі ми вже самі побачили. Ввечері до наших молодят прийшли друзі. Вигляд у них був як і новоспеченої невістки. Та поведінка геть шокувала, вони без перешкод курсували по квартирі, брали, що хотіли в холодильнику.
Довелося знову влаштовувати допит батькам. Виявилося, що це практично щоденне явище, останніх два місяці. “Складається враження, що вони нас з квартири виживають.” сказав батько. Я хотіла покликати брата на розмову, але виявилося, що вони всі вже пішли кудись. Батьки кажуть, що повернуться вони аж під ранок.
Чоловік запропонував виселити їх з квартири, просто зібрати речі й виставити з квартири. Батько не проти, а от мама одразу почала плакати, жаль їй синочка, він ще молодий. Я звичайно обурилася, тобто я поїхала з дому у вісімнадцять і могла дати собі раду, а двадцяти трьох річний лобуряка немічний. Тим більше створили сім’ю то нехай думають про своє майбутнє, а не живуть у готовій квартирі на всьому готовому. Вирішили відкласти розмову до ранку, але з цією ситуацією потрібно щось робити, батьки не в тому віці, щоб дивитися на такі вибрики брата.