Мій чоловік довго заробляв гроші на наш будинок і ось нарешті останній ривок і ми перевозимо речі. Новосілля зробили на мій День народження. Людей покликали небагато, проте відсвяткували вдало. Під час святкування помітила, що чоловік постійно зосереджений на щось в телефоні. Запитала, у чому справа, а у відповідь почула, що потрібно повертатися на заробітки. Воно б і нічого, якби через декілька днів мені не прийшло повідомлення.

У нас з Борисом було двоє діток. Гроші були необхідні, тож чоловік вже 8 років їздив на заробітки в Бельгію. Там він з товаришами будував будинки. А от, щоб побудувати свій власний грошей було ще мало.

Коли ми почали розуміти, що вчительських зарплат мало для виховання двох діток, вирішили погодитися на пропозицію сусіда і відправити Борю на заробітки в іншу країну. Нам доводилося терпіти розлуку, спілкуватися лише по відеозв’язку, але гроші, які присилав чоловік, трішки виправдовували ситуацію. Я звільнилася з роботи і по-трохи вкладала гроші в наш будинок.

На річницю нашого весілля колись батьки чоловіка подарували нам ділянку, на якій ми мали б звести власний дім. Та через брак коштів земля просто заростала бур’янами. А ось тепер робота розпочалася.

Входини вирішили зробити на мій День народження. Перед цим покликали священника для висвячення, а потім і гості посходилися. Посеред застілля я помітила, що Борис постійно заглядає у телефон і щось комусь набирає в текстових повідомленнях. Я підійшла, аби запитати, в чому справа, на що чоловік відповів, що потрібно вернутися в Бельгію на якусь термінову роботу.

Я, звичайно, засмутилася, бо розраховувала побути разом щонайменше місяць, а діти взагалі не відходили від батька ні на мить. Та робота є робота. Гроші навіть зараз лишніми не будуть. Нам ще потрібно паркан зробити і дітям невеликий майданчик.

Все було як зазвичай, аж поки через декілька днів на екрані мого телефону не засвітилося текстове повідомлення з незнайомого номеру. Воно було від якоїсь жінки, яка писала, що зустрічається з моїм Борисом і на даний момент носить під серцем його дитину.

Я не повірила своїм очам. По-перше, він вже немолодий, по-друге, у нього вже є двоє дітей і він ніколи не давав привід думати, що зраджує.

Я заспокоювала себе думками, що це просто жарт, але інформація все одно не виходила з моєї голови. Вночі я не могла заснути через дурні думки, а коли заснула, то снилися кошмари.

Коли ми тільки зустрічалися з Борею, я часто помічала його загравання до інших дівчат, але я вважала, що після весілля і народження дітей він змінився і тепер в пріоритеті сім’я.

Зранку я декілька разів перечитала повідомлення і знову нагнала на себе відчай і страх. Що ж буде далі? Як жити? Я відчувала, що наближається розпад сім’ї. І ці думки мене вбивали.

Я вирішила нічого не говорити поки чоловікові. Ми спілкувалися як завжди і нічого особливого в його поведінці я не помічала. З часом я навіть майже переконала себе, що все це вигадка.

Мені згодом почало здаватися, що Боря якось уважніше до мене ставиться, частіше робить компліменти. Через декілька днів подарував мені дорогу каблучку з діамантом. Але тут також дві сторони медалі. Можливо, він просто намагається наперед загладити свою вину.

Декілька тижнів я ще не наважувалася поговорити з Борисом. Ніби й наважуся, а через декілька годин передумаю. Мені страшно, що розставання вб’є мене. Потім я згадала, що наш будинок оформлений на батька чоловіка. А раніше мене це взагалі не дивувало. Свекруха пояснила це тим, що ділянка належала її чоловіка і так буде легше з документами. Та скоро вона обіцяла переписати все на старшу доньку.

Тепер страшно ще й за долю житла, тому поки з документами не вирішено говорити з чоловіком нема сенсу.

Не знаю, на що я надіюся: чи на те, що це все жарт, чи на те, що інша жінка – мимовільне захоплення. Я просто вірю в збереження сім’ї і хочу бути щасливою.

Тож я промовчала, а Борис поїхав знову за кордон . Не знаю, чого я чекаю, але на собі тепер випробувала, що очікування sмерті – гірше самої sмерті.

Оцініть статтю
Дюшес
Мій чоловік довго заробляв гроші на наш будинок і ось нарешті останній ривок і ми перевозимо речі. Новосілля зробили на мій День народження. Людей покликали небагато, проте відсвяткували вдало. Під час святкування помітила, що чоловік постійно зосереджений на щось в телефоні. Запитала, у чому справа, а у відповідь почула, що потрібно повертатися на заробітки. Воно б і нічого, якби через декілька днів мені не прийшло повідомлення.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.