Познайомилася я з Олегом у транспорті. Тоді лив сильний дощ і в мене не було особливого настрою. Випадково, виходячи з маршрутки, наступила мужчині на ногу… І з того часу ми почали зустрічатися.
Олег загалом був хорошим мужчиною. Галантним, інтелігентним, самодостатнім, крім одного – був страшенно скупим. І ця тотальна його економія мене просто почала діймати. І врешті я не витримала – сказала «Годі!» і вийшла з його життя.
Після знайомства ми до року часу одружилися. Я тоді ще не зауважувала його недоліків. Була безмежно щаслива у цих стосунках, аж поки не наразилася на його надмірні вимоги щодо економії грошей.
Спочатку Олег запевняв мене, що збирає гроші на квартиру. Я навіть зраділа такій новині – давно мріяла оселитися в новобудові. Однак потім ці постійні обмеження в усьому почали перекривати мені горло. Я не знала, де дівалася моя зарплата – все забирав Олег на квартиру.
Тривалий час це терпіла, хоч і не звикла так жити. Так ми прожили рік. Влітку ми все-таки поїхали на море. Так відпочивати, як вимагав від мене мій чоловік, я не звикла. Ми багато гуляли по березі, купалися і засмагали. Але навіть на відпочинку Олег не дозволяв мені витрачати гроші. Жодного разу не сходили в кав’ярню, я не купила жодного сувеніра або собі на згадку. Лиш в останній день чоловік дозволив мені придбати один магнітик на холодильник. Він, правда, зламався через місяць, і Олег ще тривалий час згадував, що я даремно витратила гроші.
Тоді я ще не збагнула, що з таким чоловіком життя не буде милим. Адже кожна копійка на моєму рахунку була під його контролем. А життя спливало кожної миті без особливих радощів, без спілкування з друзями, без подарунків на свята, без насолод. Лишень з часом ця надмірна заощадливість чоловіка почала мене дратувати.
Дійшло до того, що через пів року Олег став давати мені гроші в борг. Коли мені, наприклад, потрібні були нові чоботи чи плаття. Це було щось неймовірне. Якщо я не могла повернути гроші вчасно, то він тоді влаштовував скандали
Через два роки ми стали жити ще економніше. Я не могла дозволити купити собі нових шкарпеток чи трусів. Мовчу про пальто чи плаття. Лиш з сумом дивилася на вітрини магазинів з красивим і модною жіночим одягом.
Я забула, що таке похід в театр, в кав’ярню чи поїздка на екскурсію. Раніше я собі дозволяла купувати хороші книжки, бо любила дуже читати. Тепер лиш користувалася бібліотекою. Жодної книжки не змогла придбати за період заміжжя.
Так я з Олегом прожила майже п’ять років. За ці роки ми зуміли зібрали суму, яка була потрібна на покупку нової квартири. Нам залишилося тільки вибрати квартиру і купити її. Однак Олег почав вимагати, щоб я всі гроші з власного рахунку переказала на його картку. Я цього не захотіла робити. Зрозуміла, що це майже шахрайство з його сторони. І в мене народилася неприязнь щодо нього. Не захотіла більше бути з ним під одним дахом. Ми посварилися.
Я одразу ж зібрала свої речі і поїхала жити до своїх батьків. Ми розлучилися. Після цього я пішла в магазин і оновила свій гардероб. Потім запросила друзів на власне день народження. Врешті відчула себе щасливою людиною.
За п’ять років я накопичила нормальну суму і відкрила власну невелику справу. Поступово мій бізнес почав приносити дохід.
Через два роки знову випадково зустрілася з Олегом. Він хотів відновити наші стосунки. Я категорично відмовилася.
Збігло ще два роки. Я познайомилася з Дмитром. Він дарує мені подарунки і квіти. Ми часто стрічаємося, ходимо в ресторани, просто гуляємо, насолоджуємося життям.
Звісно, що не жалію за Олегом. Це було не життя, а існування. Коли тепер згадую, як мені доводилося випрошувати гроші в нього на колготи і труси, то стає якось не по собі.
