Ми чоловіком познайомилися на роботі, тоді мені було 25 років, а Олегу 30. Ми працювали в сусідніх відділах та інколи бачились, згодом почали разом обідати. Якось Олег запропонував провести мене додому та з того часу ми почали зустрічатися.
У нас був пристрасний роман, стосунки дуже швидко розвивалися. Невдовзі Олег запропонував мені переїхати до нього, а потім ми вирішили одружитися. Коли я завагітніла лікар сказав, що мій організм слабкий та існує загроза передчасних пологів, відповідно мені поки заборонено жити статевим життям. Відтоді наші стосунки з Олегом почали псуватися. Раніше, коли у нас виникали суперечки, ми палко відстоювали свою думку, потім так само палко мирилися. Він задовольняв мої потреби, а я задовольняти його.
Та коли жити статевим життям було заборонено, ми не змогли знайти спосіб, щоб дати вихід емоціям. Я стала знервованою та плаксивою, Олег все частіше затримувався після роботи.
Потім нарешті народилася дитина. Пологи були важкими, я довго відновлювалася та турбота про сина забирала у мене всі останні сили. Про те, щоб приділити час чоловіку не могло бути й мови. Я була настільки знесилена, що один його дотик до мене викликав напад гніву. Невже Олег не розумів як мені важко? Міг би й здогадатися, що мені потрібна його допомога.
Вночі я не могла спати та навіть коли ми обоє бажали зайнятися коханням, дитина починала плакати та це відбивало все бажання.
У нашому домі не припинялися суперечки, ми стали віддалятися один від одного. Коли я підходила до чоловіка, щоб його обійняти, бо мені потрібна була тепло та ласка, він розцінював це як мою готовність до того, щоб вступити з ним в інтимний зв’язок. Це ще більше мене нервувало та я обзивала його збоченцем.
У мене є незаміжня подруга Поліна та нещодавно вона мені розповіла, що бачила фото Олега на сайті знайомств! Це дуже неприємно мене вразило та я зовсім не знала що мені робити.
Що він собі думає? Хіба ж так можна робити? Я не стала довго тримати це в собі, така я вже людина та запитала в Олега прямо в лоб про причину такої підлості з його боку.
– Я нормальний чоловік та у мене є фізичні потреби. Ми з тобою вже пів року не близькі, ти уникаєш мене. Раніше у нас все було добре та близькість була кожен день, іноді навіть по декілька разів, а зараз ми віддалилися один від одного. Я вже більше так не можу. Чим далі, тим мені ти стаєш все більш чужою, – відповів Олег.
– То чому ж ти зі мною не розлучишся? – не витримала я.
– Дитина ще маленька.
– І довго ти хотів це приховувати? Ти думав, що я нічого не дізнаюся? Хотів мені зрадити та залишитись в сім’ї?
– Я вже сам не знаю чого хочу, я дуже втомлений твоїми відмовами та не відчуваю себе з тобою щасливим.
Поки ситуація залишається в підвішеному стані. Не можу повірити, що відсутність інтимної близькості може стати причиною розпаду моєї сім’ї. Але ж в інших пар теж народжуються діти та деякий час у них, мабуть, теж була перерва в інтимних стосунках, але ж вони залишилися разом.
Поділіться хтось своїм досвідом, я вже просто не знаю що мені робити.
