Мій чоловік родом з села. Зараз ми проживаємо у квартирі, яку брали в іпотеку. До села їхати не хотіли, бо у нас тут робота, тож мама Андрія залишилася там жити одна. Стан її здоров’я дозволяв тримати невеличке господарство та ми приїжджали до Валентини Михайлівни лише на вихідних та привозили донечку погостювати на літо. Олеся була просто в захваті від всього, що її там оточувало. Коли донька приїжджала до міста, то цілими днями розповідала яких вона бачила тварин та птахів, скільки у неї там друзів. Валентина Михайлівна усьому навчала Олесю та донька сказала, що в майбутньому хотіла б жити в селі.
Невдовзі стан свекрухи погіршився. Андрій відразу їй сказав, щоб вона переїхала до нас, але жінка відмовилася. Сказала, що їй так зручніше. В селі все рідне та знайоме. Це була не найкраща ідея та через декілька днів її забрала швидка. Поки ми доїхали до лікарні, Валентина Михайлівна покинула наш світ. Андрій картав себе за те, що він не зміг нічого зробити. Я заспокоювала чоловіка та казала, що він ні в чому не винен.
Мій чоловік став спадкоємцем на будинок в селі та ми довгий час не обговорювали питання про те що робити з будинком. Цей будинок нагадував Андрію про те, що його мами більше немає та я старалася не зачіпати цю тему. Той будинок так і стояв пустим, сусіди наглядали за ним.
Лише згодом Андрій змирився з втратою та сказав, що цей будинок віддасть нашій доньці. Коли вона виросте та вийде заміж, сама зможе ним розпоряджатися: або жити там, або продати той будинок.
А щоб будинок не пустував та приносив користь, ми вирішили пустити туди квартирантів. Не хотілося брати когось чужого, тож ми почали запитувати знайомих у кого є хтось, кому потрібне житло.
Мій брат сказав, що його колишній однокласник нещодавно одружився та вони з дружиною шукають житло, запевняв, що вони хороші люди. Ми домовилися про зустріч з ними. Приїхала пара молодих людей. Олександр та Наталя сказали, що добре дбатимуть про будинок. Єдина проблема, у них не було грошей для оплати авансу та ми домовилися, що вони заплатять його пізніше.
Андрій їздив до них на перших порах та контролював чи все добре. Сусіди не скаржилися на молоду пару. Олександр з Наталею почали збирати гроші на перший внесок за квартиру. Я загадала, що ми колись теж такими були.
Якось Олександр зателефонував до Андрія та запропонував зробити ремонт в будинок за рахунок орендної плати. Андрій дуже здивувався та попросив пояснити причину такого прохання. з’ясувалося, що наші квартиранти чекають на поповнення та їм потрібно зробити одну кімнату дитячою. Ми відразу дали дозвіл та ремонтні роботи почалися.
Проте через три місяці наші квартиранти вирішили з’їхати. Нас з Андрієм дуже здивував такий поспіх. Але насправді все було доволі позитивно: батьки Олександра допомогли йому з дружиною коштами та вони придбали житло. Залишалося питання що робити з коштами, які Олександр та Наталя уже витратили на ремонт. Олександр сказав Андрію, що кошти повертати не треба та він вдячний нам за довіру. Наші квартиранти зробили дуже гарний ремонт та ми раді, що доля звела нас з такими хорошими людьми.
