Минуло вже п’ять років як мій друг просто зниk. Це було дуже дивнo. Він не зiбpaв речі, зaлишивши записку з поясненнями. Максим просто втiк з власного весілля. Ось як все це сталось.
Максиму тільки виповнилось 18 років. Тоді про весілля він ще навіть і не думав. Адже завжди мріяв, що одружиться з коханою дівчиною, яку ще не зустрів. Але батьки мали іншу думку стосовно цього. Без згоди свого сина, вони самі обрали йому наречену. Вони не чули, чого хоче Максим, а просто змушували його одружитись.
Настав день весілля. Всі друзі й родичі брали участь в підготовці цього весілля. Мені ж випала честь бути свідком. Тому я був поруч коли Максим одягав свій весільний костюм. Він це робив повільно, ніби сподівався, що хтось з батьків зайде і скасує весілля. Адже особливої радості в цей день я в ньому не помітив.
Мені було важко бачити друга в такому стані. Здавалось, що він збирається не на власне весілля, а на похорон. Його не цікавили деталі святкування. По очах було видно, що він планував втекти звідти.
Гості зібрались, батьки щасливі, наречена в прекрасному настрої. Все йшло добре: спочатку церемонія в РАЦСі, потім вінчання в церкві. Коли приїхали в ресторан і зайшли в бенкетний зал, гості й батьки раділи. Але цього не скажеш про мене і Максима. Мені було його шкода. Я ніби відчував його біль.
В якийсь момент він вийшов із залу, сказавши, що йому недобре. Я не став його зупиняти, хоч і відчув, що щось не так. Але він так й не повернувся. Минуло вже понад годину, а його не було.
Тоді батьки поїхали додому в надії, що він залишив хоча б записку з поясненням. Але вони лише побачили, що зникли його джинси, реглан та старі кросівки. Гроші були на місці. Але я думаю, Максим давно планував втечу, тому можливо відкладав гроші на це.
Минуло вже багато років з того часу. Але замість того, щоб хоча б спробувати зрозуміти сина й знайти його, вони всім кажуть, що Максим помер. Настільки сильно він їх образив, а точніше – осоромив перед друзями й рідними.
Але для мене він завжди лишається моїм другом. Я дуже сподіваюсь, що він живий та здоровий. Хочеться вірити, що зараз він дійсно щасливий.
