Мій невдячнuй син з невісткою вирішили, що я повuнна тільки їм допомагати. А донька нехай сама зі своїми пр0блемами справляється.

Дітей у мене двоє: донька Вікторія і молодший син Сергій. У обох є сім’ї. У Віки – донечка Іринка, а у Сергія – син Славко.

Сергій живе у сусідньому під’їзді, Вікторія – в селі. Син з невісткою Сніжаною працюють допізна. Вони брали іпотеку, а тепер хочуть якнайшвидше виплатити її. Тому онука у садочок я відводжу. Також забираю хлопчика звідти додому. Я на пенсії, тому маю змогу хоч чимось дітям своїм допомогти.

Тиждень тому зателефонувала мені Вікторія. Вона впала і зламала ногу, ходила на милицях. А мій зять потрапив до лікарні з високим тиском. Донька просила мене приїхати і допомогти по господарству і з онучкою, поки не випишуть її чоловіка. Я погодилася.

Звичайно, допомогти доньці поїхала б кожна мати. Але мій син з невісткою так не вважають. Вони почали сваритися зі мною. Син запитував, куди ж їм Славка дівати? Не візьмуть же вони його з собою на роботу.

– То візьму його з собою у село. Там свіже повітря, дітям це корисно. До того ж, та натуральні продукти, своє, домашнє, а не куплене. – я знайшла вихід із ситуації.

Невістка розгнівалася. Мовляв, у селі пасіка, бджіл багато, а після їх укусів у Славка може бути алергія. Я відповіла, що буду онука оберігати, як зіницю ока. З великим небажанням вони все-таки відпустили зі мною онука.

Все було нормально. Мого зятя виписали через тиждень. Славкові у селі сподобалося дуже. Він зі мною господарював. За цей час, слава Богу, бджоли не нападали і його не кусали.

Коли ми повернулися, то невістка з сином були незадоволені. Сергій мені так і сказав:

Хай Вікторія наступного разу сама свої проблеми вирішує.

Я не стрималася і заплакала. А потім сказала сину:

– Я Вікторії така сама мати, як і тобі. І якщо я тобі допомагаю, то буду і дочці своїй допомагати. Вона теж може на мене сподіватися.

Не розумію одного: як так вийшло, що я виростила такого невдячного сина? Невже він у мене егоїст і про сестру не думає взагалі? Думає лише про себе та свою сім’ю. Він разом з невісткою впевнені, що я повинна виконувати всі їхні прохання і побажання. А мене навіть не запитують, чи хочу я і чи можу.

Можливо, я помилилась у чомусь, коли сина виховувала?

Оцініть статтю
Дюшес
Мій невдячнuй син з невісткою вирішили, що я повuнна тільки їм допомагати. А донька нехай сама зі своїми пр0блемами справляється.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.