Мій рідний батько, коли був одружений з моєю мамою, то завжди ходив у гості до знайомих і друзів один, через те, що соромився своєї жінки. Мої батьки розвелись близько 7 років тому, але ця історія ще досі не дає мені спокою. Мій тато постійно говорив мамі, що вона нічого не досягла у житті, тому що освіти хорошої немає та і роботи також. Вона вийшла за нього заміж досить рано, їй тоді було 18 років, а моєму батьку 25. Мама закінчила лише училище за спеціальністю швея. Хорошої роботи так і не змогла знайти, тому що одразу після закінчення училища вона народила мене, а тоді через 3 роки мою меншу сестру. У мами ніколи не було часу для себе, а тато замість того, щоб підтримати дружину лише кожного разу повторював, що вона ні на що не здатна і нічого не досягне в цьому житті. Вона любила мого тата до нестями, це було швидше за все «хворе» кохання, адже він не відносився до неї з повагою і ніжністю. Постійно виникали конфлікти, щодо його походеньок до друзів і колег, до яких він ніколи не брав з собою свою жінку.
Одного дня моя мама пішла на місцевий ринок, де у неї вкрали сумку, в якій були усі гроші та документи. Після цієї ситуації мій тато ніби оскаженів, він був дуже розлючений, замість того, щоб підтримати свою жінку, він сказав, що у неї інтелект нижче, ніж у першокласника. Постійно, коли мама пробувала довести йому щось, казала, що знайде хорошу роботу, почне читати книги та розвиватись, він сміявся і завжди повторював, що її ніхто і нікуди не візьме. Кожної сварки згадував мамі її освіту в училищі, оскільки він закінчив престижний університет і працює головним інженером на солідній фірмі.
Так ось під час однієї такої сварки тато сказав їй, що знайшов іншу жінку і більше не бачить сенсу продовжувати їх спілкування та пропонує подати заяву на розлучення. Моя мама була приголомшена почутим, але розуміла, що частка правди в його словах є і дійсно продовжувати це все далі немає сенсу. Тим більше ми з сестрою вже були не маленькі та все розуміли. Старались кожного дня підтримувати маму, вона влаштувалась на роботу прибиральницею в банк, а після неї прибирала номери у готелі. Розуміла, що їй потрібно утримувати нас з сестрою, оскільки тато повністю забувся про те, що коли-небудь у нього були діти. Також не забувала про своє улюблене заняття – це шиття. Одного разу до мами прийшла знайома з сусіднього під’їзду та попросила зшити їй сорочку. Адже у неї був важливий захід через тиждень. Моя мама з радістю погодилась на цей невеличкий підробіток, адже тоді була кожна копійка важлива.
Після цього заходу зателефонувала ця знайома і повідомила, що там вона спілкувалась з директором фірми, яка займається пошиттям одягу і він запропонував моїй мамі роботу. Його дуже вразило хороше і якісне виконання блузки. Мама була на сьомому небі від щастя. Ніхто з нас не вірив у це і не міг зрозуміти, що таке дійсно можливо. Таким чином наша мама почала працювати в Олександра. Спочатку у них були лише ділові відносини, але згодом він почав проявляти неабияку увагу їй та постійно говорити компліменти. Одного разу навіть подарував їй букет ромашок перед робочим днем. Мама розповідала нам це все і я з сестрою була дуже рада такому повороту подій. Адже хотіла, щоб все склалось у них добре. Олександр хороша людина, він нам одразу сподобався та і видно було, що нашій мамі він також не байдужий.
Через рік ми усі переїхали до нього жити. У них були дуже теплі та хороші відносини. Саме тоді ми з сестрою побачили вірний приклад стосунків між чоловіком та жінкою. Дуже шкода, що багато жінок залишаються з такими чоловіками як мій рідний батько.
