Я вийшла заміж за чоловіка, якого покохала понад усе на світі. У нас були прекрасні стосунки та й одне одного ми розуміли з пів слова.
Знаєте, таке кохання, як у нас трапляється раз в ніколи. Це я так люблю говорити. А чоловік мене й підтримує.
Однак в усіх стосунках існує своє велике або маленьке “але”, тому і ми не виключення.
Наше таке “але” – це батько мого чоловіка. Він себе вважає не знати яким аростикратом та інтелігентом. Хоча сам таким не є і ніколи не був.
Жодних манер, одні замашки. Свекор вважає, що його рід – це мало не королівський рід. І саме тому ми зобов’язані з чоловіком народжувати лише хлопчиків.
Так як хлопчик – це продовжувач роду, а рід у мого свекра, на його ж думку – величний. Про дівчат і мови бути не могло.
На початку нашого спільного життя такі слова свекра викликали у мене милу усмішку. Я їх просто не сприймала серйозно.
Коли ми з чоловіком почали планувати вагітність – то обоє дуже сильно хотіли дівчинку. Ми якось не були готові ставати батьками хлопчика.
Ми завагітніли і одразу ж поділилися цією приємною новиною з моїми батьками та батьками чоловіка. Свекор навіть тоді постійно торочив, що я повинна бути вагітна лише хлопчиком. Без виключень.
Пам’ятаю, я його тоді ще перепитала з усмішкою:
– То якщо я народжу дівчинку – мені її назад запхати?
– Так! Саме так! – відповів на повному серйозі свекор.
Наближався наш вісімнадцятий тиждень і лікар вже чітко побачив хто у нас буде. Ми попросили не казати, а лише написати на клаптику паперу.
Далі ми почали організовувати вечірку – гендерпаті. Саме там ми лопнули повітряну кульку і з неї посипалися рожеві конфетті. Це означало, що у мене під серцем – донечка.
Ми з чоловіком скакали від радості і щастя, яке нас переповнювало в той момент.
А от свекор настільки розізлився, що з усієї сили перекинув наш стіл із солодощами і крикнув:
– Ніяких дівчат у моєму домі! Робіть що хочете! Можете їй навіть щось пришити! Без хлопчика додому не пущу!
Того дня чоловік прийняв рішення – ми зібрали наші речі і переїхали жити на орендовану квартиру. За деякий час у нас народилася донечка.
А свекор навіть на хрестини не прийшов
