У мене ніколи не виникало проблем із сином. Ми завжди знаходили спільну мову та могли про все домовитися. Арсен був здібним учнем, любив математику та мріяв про телескоп. Жили ми звичайним життям непримітної родини. Все змінилося, коли чоловік відкрив мені правду на наш шлюб.
Виявляється він уже давно живе на дві родини, але я така заклопотана на своїй роботі, що навіть не помітила цього.
–Я ж навіть не переймався тим аби все приховувати. Невже тобі було байдуже чому я так часто їжджу у відрядження, зустрічаюся на вихідних із клієнтами й взагалі не сплю з тобою? – кричав він на мене після свого зізнання.
-Просто я тобі вірила.
Чи могла я подумати, що людина, яку я дійсно кохала, може так підло зі мною вчинити. На жаль, Арсен був свідком нашого скандалу й почув про розлучення. Хлопець зачинився у своїй кімнаті й відмовився виходити вечеряти. Впустив до себе лише батька.
Потім таки вийшов. Чоловік пообіцяв, що сина не покине. Буде платити аліменти й забиратиме його до себе на вихідних. Його обіцянки виявилися такими ж порожніми, як і обіцянки кохати мене до віку. Не минуло й місяця, як колишній зі своєю новою пасією переїхав жити в інше місто, забувши залишити мені свої нові контакти.
Мені краще, не доведеться перетинатися з тим зрадником, а от Арсен дуже засмутився. Мій син втратив інтерес до навчання, відмовлявся зустрічатися з друзями, постійно вигадував собі болячки через які нібито не міг піти до школи. Я вірила сину, навіть повела до лікарні, щоб пересвідчитися, що з ним все в порядку. Після того, як лікар підтвердив, що в Арсена відмінне здоров’я, зрозуміла, що син мною маніпулює.
Ми почали сваритися й ситуація лише погіршилася, після того, як я забрала у нього телефон та поставила пароль на ноутбук. Я розумію, що весь цей бунт – це така реакція сина на розлучення батьків та втрату тата, але як же я можу йому допомогти. Уже зневірилася, що все може налагодитися, коли класний керівник сина порадив записати його на програмування. Дійсно, мій Арсен обожнює проводити час в Інтернеті та щось так клацати на своєму ноутбукові.
Запитала в Арсена чи він буде не проти, він погодився. Я побачила покращення уже після кількох занять. Навіть оцінки підтягнув, бо викладач з програмування, попередив, що буде набирати окрему групу для виконання важливого проєкту, тож оцінки мають бути відповідні.
Нарешті мій син повернувся. Я рада, що зуміла знайти йому заняття до душі й він більше не згадує про свого безсовісного батька.
