На роботі взяла відпустку на неділю, і в суботу я поїхала потягом до мами в інше місто. Дорога займала вісім годин, тому присіла біля вікна, поринула у свої думки. Дома я не була рік. Все робота, яку не залишиш просто так, якщо часто брати відпустку, можна прощатися з роботою. За мамою дуже скучила, за нашими вечірніми розмовами про все, що можна придумати. Як там живуть мої подруги, яких не бачила дуже давно. Де мешкає Олександр, моє перше кохання.
До мене в купе зайшов чоловік із двома маленькими синами. Років їм сім і п’ять, як пізніше сказав їхній тато. Через п’ять хвилин потяг поїхав, і поїхали. Наразі зрозуміла, що спокійно сидіти, мріяти мені не вдасться. Хлопчики дуже рухливі, ні хвилини не сиділи на місті. Іграшками, які дістав для них тато з сумки, не могли поділити, крики плач. Чоловік до всього того шуму відносився спокійно. Але мені не затишно в такій компанії. Взагалі дітей я люблю. Але коли при інших людях чоловік не привчає їх до порядку, таке відношення починає дратувати.
Я дістала телефон, вділа навушники, і слухаю пісні. Як раптом навушники полетіли з моїх вух. Менший хлопчик витяг їх у мене, і почав тикати собі в носа. Спочатку я намагалася забрати свою річ, але де там. Хлопчик заховався за тата і продовжував копирсатися. Старший хлопчик смикав мій телефон. Я попросила чоловіка приструнити синів, на що той відповів, що вони маленькі, тому пограють, і повернуть. Потім я роздратованим тоном заявила, якщо не верне мої речі, то я сама заберу їх у дітей.
Нарешті тато справився з синами, і мої навушники були в мене. Але на цьому конфлікт не закінчився. Малим сподобалась моя сумочка. І знову крики, з проханням дати їм погратися. Мій терпець урвався, і я крикHула на дiтeй, щоб заспокоїлись. Нарешті все владналось, але хороший настрій зіпсований. Весь час, який їхали, мовчали, діти спали, а чоловік образився і не говорив зі мною. Але то не мало ніякого значення. Просто не розумію батьків, чому не виховують дітей з раннього віку. Адже потім самі страждатимуть від своїх чад. Тому, що не приділяли належної уваги в вихованні в ранньому дитинстві. Я порівнюю свою донечку з тими хлопчиками. По перше, вона знає, що чужі речі без дозволу брати не можна. По друге, в громадських місцях поводиться гідно.
