Я працюю вже 10 років гінекологом. У моєму досвіді було дуже багато різних ситуацій. А я уже, якщо чесно, нічому не дивуюсь. Сьогодні для мене був особливий день на роботі. Я вийшла на другу зміну і все спочатку було спокійно. До мене просто приходили мої клієнти на огляд та нічого особливого не було.
Але за 10 хвилин до кінця зміни до мене в кабінет зайшла доросла жінка, яка тримала за руку дівчинку, на вигляд їй було років 16, не більше. Ця дівчинка була настільки перелякана, що мені стало шкода. Я спочатку не зрозуміла, що в них сталося, але одразу зрозуміла, що на прийом до мене прийшла жінка, а ця дівчинка. Якщо чесно, то я розумію дівчинку, адже її мама була настільки зла на той момент, що я навіть перелякалася, не говорячи вже про її доньку. Я одразу вирішила заспокоїти дівчат, тому спокійним голосом я запитала хто до мене прийшов на прийом та з якої причини.
Спочатку почала говорити дівчинка, але її мама дуже швидко перебила та почала на підвищених тонах пояснювати всю ситуацію. Виявилося, що дівчинка в 16 років вже вела доросле життя. Місяць тому у неї була затримка критичних днів, вона вирішила зробити тест на вагітність і він показав 2 смужки. А її мама зовсім не підтримала, навпаки, почала кричати та говорити яка вона погана дівчина, соромить її та себе на все місто. І в цьому випадку мама зовсім не розуміла, що це з більшої частини її провина, адже не могла виховати доньку належним чином та поговорити на таку делікатну тему ще в дитинстві. А я бачила, як це впливає на її доньку.
Недовго думаючи, я попросила маму цієї дівчинки почекати у коридорі, мотивуючи тим, що тут все стерильно і не можна знаходитися стороннім людям, окрім самого пацієнта. Мама звісно, що стала ще більше злою, але мене послухалася та вийшла. І тут я почала говорити з дівчинкою, ми з нею познайомилися, її звуть Катя. Вона мені розповіла свою історію як це трапилося. Вона закохалася в одного хлопця в школі й вони почали зустрічатися. Зараз він її носить на руках і по цей час, навіть коли вона розповіла, що вагітна. Вона його кохає до безтями, точно так само як і він її. І вони через таку велику любов один до одного зробили дитину. А мамам, як одній, так і другій дуже боялися розповісти. Лише, коли вже почав виднітися животик, то вони поговорили з ними.
Від мами вони чекали підтримки, а виявилося все навпаки. Катруся мене благала, щоб я не змушувала її позбавлятися від дитини, адже вона її дуже сильно вже кохає. Мені стало дуже шкода Катю, тому я вирішила окремо поговорити з її мамою. Я їх поміняла місцями й почала розповідати мамі, що так не можна поводитися зі своєю дитиною, адже це її провина, що не змогла дати належне розуміння цієї ситуації та наскільки це відповідально мати дитину. Ми поговорили з мамою Каті, вона навіть трохи пустила сльозу, але змінила свою думку щодо своєї доньки. Після цього ми пішли у кабінет УЗД, де і дізналися, що Катруся вже на 20-му тижні вагітності й чекає на донечку.
А невдовзі я у Катрусі була присутня на пологах і сама особисто потримала її донечку на руках. А мама Катрусі повністю змінила свою думку щодо своєї доньки, попросила у неї пробачення і вони стали жити дружно вже вчотирьох: Катруся, її чоловік, донечка та мама.
