Моя бабуся по татовій лінії чомусь не любить мою маму. Вона завжди говорить про неї негарно, а ось нещодавно взагалі довела її до сліз і це все через День народження тата.
У нас завжди все було добре, ми дуже щаслива сім’я. Я ніколи не бачила, щоб мої батьки сварилися. Я люблю їх обох та дідусів з бабусями всіх люблю теж.
Наближався День народження тата. Тоді йому виповнялося 45 років. Нещодавно йому дали підвищення та батьки вирішили це все разом відсвяткувати запросивши родичів та колег по татовій роботі.
Батьки довго думали над тим де розмістити всіх гостей. Якщо навіть зібрати всі наші столи та стільці, то не посадиш всіх. А якщо позичити у сусідів, то все одно всі гості не помістяться в нашій квартирі. Та й посада зараз у батька така, що якось несолідно святкувати вдома. Вирішили, що батько заслужив на те, щоб святкувати свій День народження та підвищення по службі в ресторані.
Добре, що неподалік від нас є один чудовий ресторан, батьки їздили туди та сказали, що й ціни там доступні. Вирішили, що замовлять святкування в тому ресторані.
Згодом батьки ще раз туди поїхали, щоб узгодити меню, кількість гостей та внести заставу.
Батько аж світився від радості в передчутті свята на його честь. Вони з мамою обирали одяг на святкування та були дуже щасливі.
Потім мама з татом заходилися телефонувати до всіх гостей, щоб уточнити чи прийдуть вони на святкування. Тато зателефонував своїм батькам, вони сказали, що прийдуть. Дідусь та бабуся проживають недалеко від нас, тож їм неважко буде дістатися до місця святкування.
Мама казала, що вони дуже задоволені тим, що нарешті вийдуть “в люди”, а то крім телевізора нічого не бачать.
В день святкування ми гарно одягнулися та попрямували до ресторану, стіл був шикарний, все було дуже гарно прикрашене. На смак страви були просто чудові. Деякі я навіть ніколи не куштували. Гості залишилися дуже задоволеними, тато теж радів через те, що він увесь вечір був в центрі уваги.
Залишилося дуже багато їжі та ми забрали її додому. А наступного дня ми взяли ту їжу та пішли, бо татових батьків, щоб пригостити їх.
Але бабуся раптом почала говорити моїй мамі неприємні речі.
Мовляв, через те, що моя мама лінива, батьку довелося витрачати цілу купу грошей та тепер всі зрозуміли яка з неї господиня.
Бабуся розійшлася так, що її важко було зупинити. Батько не стримався, забрав усю їжу, взяв мене за руку та ми троє вийшли з квартири бабусі та дідуся. Мама плакала, а батько її втішав. Коли ми повернулися додому, батько зателефонував до своєї мами та сказав, що вона не має права ображати мою маму та святкувати в ресторані він вирішив сам.
Це заспокоїло маму та з того часу ми більше не спілкуємося з бабусею з боку тата. Вона й так все сімейне життя моїй мамі зіпсувала, тато не вірив, що вона така, а тепер побачив це на власні очі. тепер нарешті настав спокій та мама більше не буде через неї страждати. Шкода лише дідуся, бо він тепер у неї як шпигун, вона відправляє його до нас, щоб він довідався як у нас справи, а по ньому видно, що йому соромно за її поведінку.
