Зранку Марина кружляла по палаті у приємних клопотах. Адже через декілька годин їх з синочком виписують із пологового будинку. Коханий чоловік Роман поїхав зустрічати її батьків на вокзал. Марина причепурилася, зібрала сумки, віддала одяг для синочка для медсестри. І стала чекати, коли зберуть її малюка, аби вирушити додому.
Нарешті Марині віддали синочка у красивому конверті з мереживом і блакитним бантом. В палату зайшов щасливий батько.Одного погляду матері вистачило, щоб зрозуміти, що в конверті не її дитина.
Де моя дитина? Це не мій син! Це чийсь дурний жарт?
Ви що таке придумали? Зал для виписки один, 6 дітей сьогодні їдуть додому,-продовжувала медсестра.
Марина поклала малюка на пеленальний столик, і почала роздягати дитину. Марина зняла підгузник і отетеріла:
Це дівчинка! А де ж мій син? Поверніть мені сина!
Я зараз від Вашого пологового місця на Землі не залишу! Поверніть мені дитину!-кричав Роман.
Роздратування медсестри як рукою зняло – вона побігла до відділення, а через декілька хвилин прийшла завідуюча з Марининим синочком на руках.
Пробачте нас, будь ласка, у нас сьогодні дуже важкий день. 6 виписок, а саме цю крихітку збираємо у будинок маляти. Вона, до речі, народилася в один день з Вашим сином. На жаль, матір відмовилася від дівчинки. Вибачте, з нами вперше сталася така історія.
Молоді батьки забрали сина і поїхали додому. Здавалося б, святковий день, але у молодої мами не виходила з голови та маленька крихітка. Та й Роман ходив увесь вечір як у воду опущений. Наступного дня молоде подружжя поговорило про вчорашній випадок, і прийняли єдиноправильне для себе рішення- вдочерити крихітку.
Через деякий час Марійка стала частиною їхньої родини, і сестричкою для Дениска. Довелося тільки змінити дитячий візочок та купити ще одне ліжечко. У цьому допомогли дідусі та бабусі.
