Моя донька чекає на дитину і дуже хотіла, щоб моя старша донька стала хресною мамою для її дитини, другою кумою запросили невістку. Невістка з радістю погодилася, а донька відмовилася. Марина взагалі перестала спілкуватися з родиною. Намагалася їй зателефонувати, написати, але донька не відповідала. Довелося їхати до неї додому.
Раніше діти були дружні, хоча Марина набагато старша за Ірину, різниця у них майже 10 років. У дитинстві вони із задоволенням спілкувалися, гралися, Марина дуже любила молодшу доньку. Потім Марина поїхала вчитися у велике місто і там залишилася. Але все одно часто телефонувала, говорила з молодшою донькою, зі мною, часто приїжджала в гості. Я її дуже люблю і пишаюся нею, адже Марина зробила непогану кар’єру. Рік тому молодша донька вийшла заміж, Марина займалася організацією весілля. Старша донька незаміжня, працює, квартиру сама взяла в кредит, ніби як була щаслива і всім задоволена.
Ігнорувати родину Марина почала, коли я їй розповіла, що ми з батьком хочемо придбати житло для молодшої доньки. Вони з чоловіком чекають на другу дитину, житла свого не мають. Донька в декреті, а зять має не високу зарплатню. Тому можливості купити квартиру, навіть у нас в маленькому містечку, у них немає. Ви не подумайте, я люблю свої дітей одинаково. Я думала, Марина порадіє, підтримає коли їй розповідала про квартиру, а вона надулася, наче її підмінили. Образилася на всіх – і на мене з батьком, і на сестру. Їй теж не дзвонить. Сестра переживає, і що з цим всім тепер робити, я не знаю.
Марина доросла, працює, має високу зарплату, платить кредит, не розумію, чого їй ображатися? Ми з чоловіком всяко їй допомагаємо також.
Ціни на житло в великому місті нам з чоловіком не по кишені, а в нашому невеличкому, можемо придбати. Марина сама захотіла жити у великому місті, її ніхто з дому не гнав. Молодша донька залишилась вдома. Живуть під боком у всьому нам з чоловіком допомагають, на всі свята в гості приходять. Ірина вже не працює, в декреті, їй потрібна наша допомога, не розумію чому Марина так ревнує? Ніколи не відмовляли в допомозі, завжди намагалися з чоловіком допомоги і старшій і молодшій одинаково. Марину вивчили, влаштували у великому місті, що ще хотіти?Чесно кажучи, у мене в голові не вкладається, що гроші можуть бути важливіші, ніж сімейні відносини. Як помирити дітей тепер, не знаю?
