У моєї матері було дві доньки, я і Іринка. І ось нещодавно матір їхала на море, а запросила з собою на відпочинок тільки одну внучку, доньку Ірини. Нас же з собою навіть ніхто не звав.
Ми з Романом після весілля вирішили жити окремо і взяли квартиру в кредит. А сестра моя раніше жила у чоловіка, а після їхнього розлучення вона з Тетянкою переїхала до мами. Тому не важко здогадатися, що вони стали ближчими з того часу. А матір до того ж жаліє Ірину і намагається у всьому допомагати.
І ось місяць тому матір вирішила поїхати відпочити на море. Іра відразу напросилась зі своєю Танечкою. Ну і я, коли дізналась про це, вирішила і свою Анютку з ними відправити. Дітям цікавіше буде, оскільки вони майже однолітки.
Та мама навіть не стала мене слухати, сказала, що з двома дітьми вона не справиться і це буде вже не відпочинок. Та й ми з Романом можемо самі звозити свою дитину на море. А у Танюші тільки мама і та на роботі.
Ми з чоловіком в шоці. Який тут відпочинок, якщо ми вже стільки років намагаємось виплатити кредит?
Так і залишилась наша Анюта сама вдома на ціле літо, в той час як бабуся публікувала щасливі фото з моря з іншою онучкою. Я, звичайно, розумію, що це дійсно важко з двома дітьми, але ж і так вчиняти негарно. Навіщо робити когось кращим, а когось гіршим?
