Моя дружина обізвала мене занудою і подала на розлучення. Ми з Лілею одружилися зовсім молодими. На той час у мене було багато друзів. Дружина завжди говорила, що я заради друзів відмовляюсь від сім’ї, але це не так. Скільки разів доводив, що Ліля з дочкою для мене головне. Але зустрічі мої з друзями дуже дратували дружину. Тому щоб менше сваритися, спілкування припинив. Не відразу, але на сьогодні в мене друзів немає.
А тоді я радів, що в сім’ї нарешті спокій. Я вдома. Допомагаю дружині. Коли Ліза підросла і пішла в дитячий садок, Ліля почала віддалятися від мене. В неї завжди справи. То з однією подругою зустрічається, то з іншою. Про те, що вечорами я з Лізою один, вона не думає. Говорить, що спокійна за доньку, з татом грається. А про те, що мама повинна брати участь у вихованні доньки, Ліля не думала. В неї появилися свої справи, які ставила на перше місце, а сім’я потім.
Кілька років ми прожили так, я з донькою займаюся, дружина вся у своїх справах. Я розумію, якби ті справи приносили користь нашій сім’ї. Але, ні. Ліля часто зустрічається з подругами, чи в салоні краси. На мене, як на чоловіка, не звертає уваги. Останньою крихтою до сварки було те, що дружина почала зверхньо поводитися зі мною, що зовсім не сподобалося. Тому коли сталася та грандіозна сварка, обізвала мене занудою, забрала Лізу і пішла від мене.
Я залишився один. Що пішла, не жалію. А за донькою скучаю. Адже останнім часом ми весь час з нею. А я дійсно залишився один. Друзів немає. Зателефонував одному, другому. Та в них свої справи. А Олег мені сказав, що з непитущим чоловіком ні про що і поговорити. Ось так я став самотнім. З однієї сторони добре, що не п’ю, не курю. А з другої. Якби залишилися друзі, то сприймали б мене таким, який є. Наразі не знаю що робити.
Всю свою увагу приділяю роботі, залишаюся на понаднормові. Щоб тільки не залишатися вдома одному. Скучаю за донькою. Бачуся з нею тільки на вихідних. Та цього мені замало. Ліля не хоче віддавати мені доньку, адже потім не буде їй аліментів. Ось так піддався умовлянням дружини спекатися друзів, а потім залишився зовсім один. При чому вона звинуватила мене в тому, що не маю друзів. І вона тут ні при чому. Можливо й права. Потрібно було думати перш ніж відмовлятися від них.
Моя мама вважає мене ідеальним чоловіком. Звісно, кожна мама так думає про свого сина. Мама намагається знайти для мене гідну дружину. Та я ще не готовий до нових відносин. Спочатку потрібно заспокоїтися, відновити зустрічі з друзями. А вже потім шукати для себе дівчину. Надалі буду робити так, як вважаю потрібним. Щоб зручно було мені. А вже потім пристосовуватися до нових відносин.
Пройшов час. Я заспокоївся. Ліза часто приходить до мене. Інколи залишається на всі вихідні. Ми з нею розмовляємо про все на світі. Донька ділиться зі мною своїми думками й переживаннями. Одного разу сказала, що мамі того не говорить, що мені. Я пишаюся, що з донькою у нас гарні відносини.
