Надворі літо, тепло, пахнуть квіти. В такий період думати хочеться тільки про відпочинок. Я мрію поїхати з дружиною на море, полежати на піску, поплавати на хвилях.
Я планував поїздку в кінці літа, але якось зателефонував мій давній приятель, і сказав, що їде в санаторій на море, якщо я захочу, то він може допомогти мені з путівкою. Порадившись із дружиною, вирішили не відмовлятися, тим більше, що у нас відпустка.
Відпочинок удався на славу, ми купалися в морі, загоряли, їздили на екскурсії. Мій приятель завжди був разом із нами. Спочатку я не звертав уваги, але потім навіть хочеться йому сказати, що ми з дружиною мріємо побути удвох. Далі, більше. Якщо я виходжу з номера в справах, то коли повертаюся назад, приятель обов’язково сидить в нашій кімнаті. Погляд, яким дивиться на мою дружину, мене насторожує. Своїй коханій я не говорю нічого, тому, що привід для ревнощів не давала. Але приятель мене непокоїть.
Одного разу, коли ми поїхали на екскурсію, я забіг до кіоску купити води, дуже жарко, тому дружина попросила. Коли вернувся назад, коханої не побачив, і пішов шукати, куди вона відійшла. Я побачив її в тіні під деревом. Вона стояла разом із приятелем. Я навіть ходу притишив, щоб мене не побачили. Коли підійшов ближче, почув, як приятель освідчується в коханні моїй дружині. Говорив, що на руках буде носити, весь світ покладе біля її ніг. Пропонував негайно піднятися до нього в номер.
Моя дружина стояла з кислим обличчям, але коли приятель сказав, щоб піти в номер, вона вдарила його по щоці. Приятель замахнувся на неї, але я вчасно схопив його за руку. Він почав кричати, що то вона до нього чіплялася, і що мені хотів розповісти. Я не став дослухувати, вдарив його, потім повернувся, забрав дружину, і ми пішли.
Ось так закінчився наш відпочинок. На другий день ми з коханою поїхали додому. Приятеля ми більше не зустрічали. Мабуть, шукає собі нові пригоди. А ми з дружиною вирішили, що більше не будемо покладатися ні на яких приятелів.
