Є в мене молодша сестра. Вона мені не рідна, а двоюрідна. Донька моєї тітки.
Аліна – дівчина дуже енергійна. Настільки, що в дев’ятнадцять років вже носила дитину під серцем.
Так, навчаючись в університеті, вона знайшла собі хлопця. Роман на рік молодший від неї. Вони розважались, як тільки хотіли. Та й обережними не сильно були. Думали, що якщо один раз пронесло, то і наступні буде так само.
Але ні. Наступні рази не пронесло і Аліна завагітніла. Хоча цікаво те, що одружились вони ще до того, як зробили дитину. Ніхто до певного часу не знав про одруження. Вони вирішили, що за декілька місяців зустрічань треба таємно розписатись та нікому про це не розповідати. Мовляв, це романтично.
В підсумку, Роман перевівся на заочну форму навчання та пішов працювати, а Аліна продовжувала навчання дистанційно.
Згодом народилась дитина. Назвали дівчинку Оксанкою. Проте їхнє сімейне життя йшло далеко не чудово.
Пара й до того часто сварилась та влаштовувала скандали. Вони без інтриг не могли й одного дня. Чому взагалі одружились – незрозуміло.
Але що я помітила через деякий час, так це те, що в соціальних мережах почали з’являтись фото, як Аліна з романом ходять у всякі ресторани, купують дорогі речі, техніку, подорожують.
Як я зрозуміла, вони на дитину не витрачають власні гроші. В ті що держава дає, також. Як тоді вони живуть? А все лягло на плечі моєї тітки, в якої пара живе. І догляд за дитиною, і витрати на неї.
А зарплата Романа та дитячі гроші йдуть на розваги. Я якось подарувала на перший день народження племінниці їй гарного зимового комбінезона, так сестра повернула його та сказала, що купує дитині лише якісний брендовий одяг.
Але мене цікавить, для чого витрачати на одні повзунки для дитини півтори-дві тисячі гривень, якщо вона з них скоро виросте? Ну нехай вже сто, двісті, триста, п’ятсот, ну але не дві тисячі!
Тепер я розумію, чому в них виявилось повно кредитів, боргів та ледве-ледве на все вистачає. Вихваляння та показ себе на першому місці. А якби не це – чудово б жили.
Проте, в підсумку, Аліна з Романом розлучились. Посварились сильно, через захоплення Аліни брендовими речами та Романа іграми.
Але кредити платити все одно потрібно. То ж тітка просила в нас гроші, щоб позичили. Ми з мамою відмовились та сказали, що краще купимо що потрібно, але не брендове. Гроші ж давати не будемо, бо знаємо, куди підуть.
Тітку це зачепило, але вона розуміла, що це правда. Проте це їй не завадило перестати з нами спілкуватись. Ось так от.
