Моя двоюрідна сестра відправила мене додому потягом, причому він був вночі. Світлана навіть не дозволила в неї заночувати. А я лише хотіла висловити свою думку.
Ми з Олесею не бачилися відтоді як вона вступила до університету. Потім вона вийшла заміж та залишилась там жити. Між нами різниця у віці десять років. Тепер настав час мені вступати до університету.
Я вирішила, що теж вступатиму в університет в тому місті, де навчалася Олеся. Мені подобалася спеціальність “Маркетинг”. Я вирішила поїхати та поглянути на той університет. В день мого приїзду організовувався візит потенційних абітурієнтів, можна було зустрітися та поговорити зі студентами, які вже там навчаються, а також побачити викладачів та аудиторії. Моя мама зателефонувала до Олесі та домовилася, що я в них переночую після того, як відвідаю університет. Надалі у разі вступу я винайматиму житло. Але про це було ще рано говорити.
Сестра погодилась прийняти мене на одну ніч. Я приїхала та відразу попрямувала до університету. На фото він був кращим. В реальному житті приміщення мене дуже розчарувало. Подекуди були обшарпані стіни та надбита плитка. У вбиральнях стояли старі рукомийники та навіть не було сушки для рук. Приміщення було чотириповерховим та не було ліфта. Я як уявила скільки мені доведеться бігати по сходах, то мені стало недобре. Коротко кажучи, мені зовсім не сподобалось.
Я зателефонувала до Олесі та сказала, що їду до них. Сестра сказала, що вона зараз поставить чайник, попередила про те, що у них вдома ремонт.
Я приїхала за вказаною адресою, зайшла у квартиру та відчула якийсь сморід, потім на мене накинувся величезний кудлатий пес та ледь не збив мене з ніг, почав мене облизувати. Чоловік Олесі забрав його та сказав, що їм час піти гуляти. Я зітхнула з полегшенням та Олеся сказала проходити на кухню, дала мені старі резинові капці, а сама пішла прибирати джерело смороду.
– Рябко не дотерпів до того часу, поки піде гуляти та навалив купу у ванній, – пояснила сестра.
Я ледь не вирвала. От чому я відчувала сморід. У мене зникло бажання піти мити руки у ванну кімнату та я вирішила зробити це на кухні. З крана полилася ржава вода. Прийшла Олеся та сказала, що вони перекривали на деякий час воду, бо ремонтували сантехніку, а тепер вода тече ржава, через деякий час це припиниться, дала мені вологі серветки. Налила мені чаю, я почала його пити та мені до рота потрапила заварка, я автоматично виплюнула її, вийшло так, що я заплювала білу стіну на кухні, яку вони нещодавно пофарбували. Сестра була неприємно вражена, але стрималась та просто витерла стіну.
Я не п’ю чай, у якому плаває заварка, у мене вдома є спеціальне сито, яке виловлює її.
Потім Олеся повела мене показувати що вони вже зробили. Була готова кімната та туалет. Колір кахлів мені геть не сподобався. Видно було, що вони економили на ремонті. Про що я й сказала, мовляв, якщо робити ремонт дешевими матеріалами, довго вони не прослужать. Сестра сказала, що всі матеріали дорогі та дуже якісні. Потім я висловилась з приводу того, що під час ремонту тримати вдома собаку недоцільно та про те, що вони роблять ремонт неправильно.
Олеся почала гніватись та сказала мені, що я їду додому найближчим поїздом, а буде він вночі. Зараз вона викличе мені таксі дасть гроші за моє перебування в кімнаті відпочинку на вокзалі. Висловила сподівання, що приміщення вокзалу мені сподобається більше, ніж її квартира.
А що я такого сказала? Не розумію.
