Я була шокована коли почула від неї ці слова. А справа ось в чому.
В мене є старша сестра. Вона давно одружилася й переїхала жити до чоловіка. По правді кажучи я не дуже вірила, що в них вийде нормальна сім’я. Я навіть не розуміла її, коли вона захотіла народжувати дитину. Адже від мами знала, що в них з чоловіком не все гаразд. Він частенько випивав, працював аби як, тільки для галочки з’являвся на роботі, через що його й звільнили. А кілька разів було таке, що навіть підіймав на сестру руки й вона посеред ночі була змушена разом з дитиною їхати до мами.
Мене не здивувало коли вона подала на розлучення. Коли ми з нею бачилися на свята, то я завжди їй говорила, що не варто жити з таким чоловіком. Що він може дати дитині та їй окрім своїх п’яних витівок. Після розлучення сестра переїхала до мами, адже самотужки платити за найману квартиру вона не могла. Зарплата перукаря не могла прогодувати її та дитину.
На відміну від сестри в мене життя було нормальним. Я не поспішала як вона одразу після школи вискочити заміж. Звісно ж я зустрічалася з хлопцями, але це було так, не серйозно. Власними силами змогла вступити до університету. Отримала вищу освіту й ще не маючи навіть диплому почала працювати за спеціальністю. Фінанси були моєю стихією. Тож кар’єра стрімко пішла в гору. На роботі я й зустріла свого майбутнього чоловіка. Він займав керівну посаду в нашій фірмі. Хоч я цього спочатку й не знала та накричала на нього через те, що він намагався щось знайти на моєму комп’ютері. Так ми й познайомилися. Жили ми в його квартирі. Нещодавно придбали другий автомобіль – для мене. Але про дітей поки що не думали.
Ми з сестрою були повними протилежностями. Саме тому моя мама вирішила залишити свою квартиру лише моїй сестрі. Ніби через те, що вона така бідна й нічого в житті не має, а в мене все є. Так все є, але я це заробила власними силами. Інколи не спала цілими ночами й готувала документи для роботи. А сестра вирішила, що раз вона народила дитину, то тепер всі їй зобов’язані. Мені також її шкода, що в неї так сталося життя. Але ж вона все ще може все змінити. За дитиною дивиться моя мама, а вона може піти на якісь курси або ж отримати вищу освіту. Але замість цього вона всі свої вихідні готує якесь печиво або дивиться серіали й жаліється, що не може знайти чоловіка. Мені інколи здається, що вона колись скаже мені віддавати їй частину зарплати, бо вона самотня й з дитиною.
Звісно ж, що на слова моєї мами про те, що квартиру треба залишити моїй сестрі обурилася. Невже я не така сама дочка для неї. Ми з сестрою мали однакові можливості. Але чомусь вона завжди була кращою дочкою. Й це почалося з самого дитинства. Загалом, ми вже не розмовляємо з сестрою місяць, адже після розмови з мамою вона на мене образилася. А це я маю ображатися на неї та маму за те, що вони так до мене ставляться. Чоловік коли побачив мої переживання через це, то сказав, що нехай вже забирає ту квартиру, а ми зможемо заробити собі на кращу. Але я не знаю як мені вчинити.
