Так сталося, що одного дня мій син прийшов додому і сказав:
– Мамо, тату, ви тільки не хвилюйтеся. Я сьогодні розписався. Весілля не буде. Мою дружину звати Аня і в нас скоро буде дитина. Зараз я її заведу познайомитися.
Мене прихопило серце від такої кількості інформації. Добре, що позаду стояв диван, то я присіла. Доки чоловік побіг за ліками, серцевими каплями – на порозі стояла вона.
Ну ніби нормальна з вигляду дівчина, тільки макіяжу дуже багато на ній і каблуки такі високі, яких я і не приміряла в житті. Ну і вагітна вона вже була добре. Живіт на місяць шостий виглядав. А син весь цей час мовчав і готував нам такий сюрприз.
Наступного дня діти переїхали на орендовану квартиру. Так мій Ігор вирішив, мовляв молода родина повинна одразу жити окремо.
Так ось, живуть вони вже три місяці і ми в них були кілька разів вгостях. Більше туди йти я не планую. Навіть коли народиться онук – не піду до цієї квартири, точніше до її господині.
Моя невістка настільки лінива, що нічого не приготувала. Вона замовила доставку з ресторану. Ну добре. Але стіл накрити вона могла. Так ж ні, вона застелила стіл поліетиленовою скатертиною, а посуд розставила паперовий одноразовий.
Коли я поцікавилася, чи в них нема нормальних тарілок і чашок, то невістка мені відповіла, що вона на закінченні вечора дещо мені покаже і я її зрозумію.
Чоловік і я саме встали за столу, як це дівчисько сказало:
– Дивіться, мамо, зараз буде чистота і порядок!
Аня згорнула чотири кутики тої скатертини з целофану і таким чино зібрала увесь брудний посуд.
Апогеєм було те, що вона його дала нам в руки, щоб ми дорогою викинули.
