Подруга довго не могла зав’язати стосунки з чоловіками. Не знаю чому, але їй просто не щастило. Вона часто мені жалілася, що вже втомилася ходити на одноразові побачення. Коли вона познайомилася з Вадимом й вони умовилися про зустріч у кафе, то вона не особливо вірила в те, що з їх побачення вийде щось серйозне. Але все ж таки підготувалася: зробила зачіску, макіяж, взяла в мене туфлі.
Я з нетерпінням чекала від неї дзвінка. Мені було цікаво чим закінчилося побачення. Час йшов, а вона все не телефонувала. Того дня я так й не дочекалася від не новин. Вже на наступний день вона почала мені хвалитися тим, що за довгий час не зустрічала таких хлопців. Вони гарно провели час у кафе. Він був цікавим співрозмовником. Далі вони гуляли містом. Загалом подруга провела з новим хлопцем ніч. Так й почалися їхні стосунки. Через кілька тижнів вона офіційно представила його мені. Вже після наших спільних посиденьок я сказала подрузі, що схвалюю її вибір.
Так вони зустрічалися понад три роки. Подруга переїхала жити до Вадима. Вони спільно їздили на відпочинок. Відвідували своїх батьків. Всі розуміли, що справа йде до заміжжя. В останній час я почала частіше з нею розмовляти на цю тему. Тому коли вона повідомила мені, що Вадим запросив її до ресторану я зрозуміла, що це саме той момент. В той день я поділилася своїми здогадками з подругою. Й тут сталося щось для мене незрозуміле. Вона перелякалася того, що стане дружиною, того, що пов’яже своє життя з чоловіком.
Замість того, щоб готувати подругу до доленосного побачення я заспокоювала її та переконувала, немає чого боятися. Вона навіть хотіла залишитися вдома або сказати, що подумає. Я не знала як її переконати. Вирішили, що я також піду до ресторану й здалеку буду її підтримувати.
Скільки нервів я витратила в тому ресторані сказати важко. Коли Вадим дав їй каблучку я не могла дихати від того, що боялася що подруга щось утне. Але коли я побачила їх поцілунок, то зрозуміла, що все добре. Пізніше я приєдналася до них. Вадим був здивований. А через кілька місяців ми святкували весілля.