Була в мене подруга. А в подруги є брат, в якого багатодітна сім’я. Дружина не вилазить з декретів, нещодавно близнюків народила. Живуть вони дуже бідно, ледве на їжу вистачає, а комунальні послуги вони не оплачують вже давно, як мінімум три роки точно. Я не знаю, скільки отримує чоловік, але для чого народжувати ще і ще дітей, якщо немає що їсти?
Їм допомагають родичі і я теж не рідко даю речі з своєї доньки. Кажуть, що живуть щасливо, але якщо чесно я в цьому дуже сумніваюсь. Проте допомагала я їм до тих пір, поки не дізналась дуже шокуючу новину про цю сім’ю.
Я завжди давала іграшки, одяг та інші дрібниці, які можуть бути корисними для малюків. А особливо корисні вони для доньки їхньої, яка буквально на рік молодша за мою донечку. То курточку віддам, яку брала за півтори тисячі гривень, то чобітки, що брала за тисячу і т.д. Загалом багато дорогих речей віддала.
Та одягу дитячого в них дуже багато. Багато хто приносить, щоб допомогти, але куди вони її дівають я не знаю. А потім дізналась…
Виявилось, жінка продає всі ті речі на спеціальних сайтах, де продають б/у одяг та інші різні речі. Це дуже шокувало мене, бо ж їм допомагають від щирого серця, хтось за просто так віддає дорогі речі, як наприклад я, а вона завжди все приймає та продає.
Згодом ми з чоловіком вирішили, що хочемо та в принципі готові до другої дитини. І відповідно, такі речі як ліжечко, візочок і так далі мені самій пригодяться і дуже сильно.
Одного разу прийшла до мене подруга зі списком та заявою, що я ЗОБОВ’ЯЗАНА віддати її брату ці речі. А в списку були: візочок, ліжечко, прилад для відсмоктування молока, крісло для годування, горщик, санчата, а також велосипед, який моя донька все ще використовує. Тобто вона захотіла, щоб я віддала її брату дороговартінсні речі і відібрала в дитини улюблену річ лише через те, що це потрібно її брату.
Я відмовила подрузі, сказавши, що ці речі мені зараз потрібні це по-перше, по-друге одне діло попросити, а друге діло вимагати. Я її брату нічого не зобов’язана, самі з дружиною могли подумати головою, а не іншим місцем, коли дітей стільки народжували з нулем в кишені.
На цю відповідь вона влаштувала страшенний скандал, що бач, її брату це потрібніше, яка я безсердечна, скупа та зла дурепа. Дійшло до того, що вона взяла склянку, з якої пила та кинула її в мене.
Розбите скло розлетілося та порізало мені ногу. Благо додому прийшов мій чоловік, зупинив вже колишню подругу і ми викликали поліцію. І так, мені не шкода її, бо вона хотіла сильно нашкодити мені, лише через відмові віддати їй свої речі. А це дуже абсурдно.
Не розумію людей, які народжують, коли немає як себе толком прокормити, а ще більше не розумію людей, які думають, що їм всі зобов’язані та за відмову нападають на людей.
