У мене є старша сестра, яка проживає зі своїм батьком. Мама була молода, закохалася в молодого, гарного хлопця і, сама того не підозрюючи, завагітніла від нього.
Коли вона народила, дівчинку забрав до себе на виховання її батько. Мама дуже переживала з цього приводу. Вона не розуміла, чому він так зробив, чому забрав доньку від неї. Адже все було добре, він про неї турбувався та хвилювався, а коли дізнався, що вона завагітніла, то був на сьомому небі від щастя!
Однак не робив їй пропозиції, щоб вона виходила за нього заміж. Без жодних пояснень після пологів забрав дитину. Мою маму звати Ольга. Вона не змогла забрати свою Оксанку від того чоловіка. Що тільки не робила!
Минуло багато часу і мама зустріла чоловіка, якого покохала і вийшла за нього заміж. Але ніколи вона не забувала свою Оксанку. Потім дізналася, що незабаром у неї буде дитинка. Цьому дуже зраділа. Отак з’явилася на світ я.
Оксанка виросла і сама знайшла матір. А та себе так звинувачувала, що вона не дала нічого своїй доньці. Матері хотілося наверстати згаяний час. Вона вчила її всьому: готувати різні смаколики, шити на швейній машинці та викроювати різні жіночі речі. Що колись вона їй не змогла дати, вона намагалася дати зараз. Та Оксана, моя так звана зведена сестра, ніде не працювала, користуючись добротою нашої мами. Ні в чому Оксанці відмови не було. Навіть тоді, коли вона народила дитя, не відаючи від кого.
Онука навіть мама з моїм татом прописали у нас, бо у Оксанки не було свого житла. Хотіли, щоб все було по-людськи.
Згодом сестра зустріла свого коханого. Вони вирішили одружитися. Радощам не було меж, мама буде видавати дочку заміж! Вона допомогла вибирати весільну сукню і купила її. Мама оплатила ресторан, в якому гулятимуть весілля. Вона ж і собі підготувала вбрання на весілля. Вирішили подарувати донечці двадцять п’ять тисяч гривень в конверт.
Але коли мій тато повернувся з роботи, він сумний зайшов до кімнати. Сказав, що прийшло запрошення на весілля. Ми відкрили його. А після його прочитання насторожено та здивовано переглядалися. На весілля був запрошений тільки мій батько. Мама дуже засмутилася і попросила, щоб чоловік таки сходив до її дочки на весілля. Мені прикро не було, бо хіба справжня сестра так вчинить? Дуже шкода було маму, яка зробила для неї усе, що тільки могла.
Батько пішов на розпис у РАГС, віддав конверт, в якому лежало п’ять тисяч гривень замість двадцяти п’яти. А потім попрощався та пішов геть.
Ось так!
