Моя сестра вперлася з самого ранку і відмовилася виходити заміж, після телефонного дзвінка.
Вона розлютилася не на жарт, хоча повинна була бути того дня найщасливішою. Діана прогнала і перукаря і візажиста. Сказала що ніякої реєстрації її шлюбу не буде.
Не знаю, що на сестру найшло. Того дня вони повинні були узаконити свої стосунки, а наступних вихідних – взяти шлюб. Наші батьки вже давно все замовили і оплатили, запросили гостей, а тут такі витівки почалися.
Коли Діана хоч трішки заспокоїлася то мені вдалося вивідати що ж таке трапилося і хто їй телефонував.
Виявилося, що телефонував наречений Толік. В нього трапився казус – він почав одягати свого костюма на розписку – а костюм просто порозходився і набрав не зрозумілої форми і на ньому утворилися великі плями.
Хоча стиль своєї розписки вони планували давно і шили для цього дійства свої наряди досить довго.
Діана не хотіла вже нічого, а на коханого образилася зовсім, хоча він тут ні до чого. Це ж не його вина, що тканина виявилася неякісною і бракованою.
Всі присутні в нашому домі почали переконувати Діану, що нічого страшного не трапилося. Тоді ми придумали, що можна змінити образ.
Не знаю, що трапилося, але сестра перепросила в візажиста і перукаря і продовжила приводити себе до церемонії в порядок.
Я тим часом зателефонувала до Толіка і сказала, що він має одягнутись в блакитні джинси, білу футболку та біді кросівки. Єдиний нюанс – знайти новий букет нареченої – з біло-блакитних квітів.
Вже через годину ми зустрілися всі біля відділу реєстрації актів цивільного стану та видали заміж мою сестру Діану. Всі були щасливі і з полегшенням зітхнули, адже зранку неабияк перенервували.
Діана ж також раділа, коли побачила, що на фото вони з Анатолієм виглядали дуже красиво і стильно.
Це ж подумати, що через якийсь дурний костюм в клітинку могло зірватися ціле весілля, зруйнуватися кохання двох молодих людей і могло бути купу пустих витрат і втрат через це все.
Наступного тижня ми відсвяткували саме весілля сестри. Все було чудово. За столом молодята щиро раділи і сміялися із ситуації, в яку потрапили перед самою реєстрацією. А під кінець весілля взагалі жартували, що могли і того дня бути в джинсах і футболках.
А ми з батьками були сповнені щастя, що все відбулося саме так і наша Діана не сумує, а стала дружиною хорошого чоловіка.
А хитрість з джинсами і білими кросівками потім за сестрою повторювало ще пів міста при своїй розписці.
Чи траплялися схожі казуси у вас перед важливими подіями? У мене було щось схоже – перед своїм весіллям я зламала підбори в туфлях, але встигла придбати нові.
