Мені двадцять сім років. Більше ніж три роки тому ми з моїм чоловіком Романом одружилися. Через те, що ми молоді, та грошей сильно не було ми хотіли переїхати жити до моїх батьків. Але моя мама одразу сказала, що не пустить нас до них у квартиру, тому що мало місця. Тому вибору у нас не було і ми пішли жити до мами чоловіка. Вона була вдовою й жила сама в заміському будинку. Будинок був великий: чотири кімнати, дві ванни, велика кухня та тераса. Та й до міста на машині їхати хвилин двадцять.
Моя свекруха мене незлюбила одразу ж після весілля. Тому, коли я вже йшла жити до неї в будинок, то знала, що буде не все так гладенько, як хотілося б. Але я також розуміла те, що в одному домі дві господині ніколи не вживуться. Або завжди жити у сварках, або одна повинна поступитися місцем. Та і я не дуже була б задоволення якби до мене в дім прийшла б молода дівчина та почала мною командувати. Тому я обрала позицію слухняної невістки та слідувала моїй свекрусі. Хоча не легко було мені переучуватися.
Але все одно я для свекрухи постійно робила щось не так. То підлогу погано мию, то борщ не вмію готувати, то речі не туди складаю. Звичайно глибоко в душі мені було дуже прикро, що я не можу догодити свекрусі, але нічого не могла з цим зробити. Я все одно не можу піти на роботу, щоб зайнятися другими справами, бо сиджу в декреті з маленьким синочком. Забезпечує нашу родину чоловік. До речі йому також неприємно, що мене так не любить його мама, але нічого з цим зробити, бо живемо ми у неї в будинку.
Ось одного дня влітку, коли свекруха була на роботі, я вирішила прибратися в літній кухні. Бо за декілька днів мав бути день народження чоловіка і прийти багато гостей. А повимивала там усе, поскладала всі сковорідки та каструлі у ящики, бо вони завжди стояли на плиті та повикидала деякі непотрібні речі. А як свекруха повернулася додому і побачила, що я прибралася у кухні, то відразу почала бурчати та виставляти все так, як стояло до цього. А я мочки подивилася на цей концерт, розвернулася і пішла.
Також на Святий вечір ми завжди готуємо дванадцять пісних страв, в голові яких завжди стоїть кутя. Ось я також почала готувати страви на стіл, бо свекруха знову була на роботі. Я так їй намагалася догодити, щоб їй все сподобалося. До її приходу додому я майже все приготувала. А коли вона прийшла до хати, то не встигла роздягнутися, як почала розповідати мені, що я не так приготувала. І звичайно ж стала сама за плиту й почала все наново готувати. Якщо чесно, то у нас з чоловіком вже ніякого святкового настрою не було в такий важливий день.
Крім того вона ще почала всіх родичів налаштовувати проти мене. Всім розповідати яка я хамка, погана господиня, мама та дружина. А коли їй телефонував хтось з родичів, то вона одразу тікала від мене в іншу кімнату й лила бруд на мене. Це я гарно чула скрізь стіну, бо кричала вона голосно. Напевно сильно я їй не подобаюсь.
Я так хочу вже переїхати з цього будинку й жити окремо своєю сім’єю. Хоча й розумію, що коштів у нас бракує на оренду власного житла. Але так жити також не можу вже.
