В нас з моєю тещею завжди були чудові стосунки. Ми порозумілись з першого є дня знайомства. Вона жінка добра та приємна спілкуванні.
Ми завжди допомагали один одній та підтримували. Коли потрібно було, то я возив її на базар, в магазин, в лікарню і так далі.
Теща завжди брала з собою одну і ту ж сусідку, коли просила мене кудись відвезти. Ця жінка з неблагополучної сім’ї, в неї п’ятеро дітей і вона приблизно на шість років старша від мене.
Якось теща мене попросила, щоб я ту сусідку відвіз до базару місцевого, адже тій потрібно було придбати одяг для дітей в школу. Я нічого проти не мав, адже мені було по дорозі.
З тих пір ця сусідка почала регулярно дзвонити та просити мене відвезти її кудись. І нехай вже б просила, але вона ні добрий день, ні дякую, ні будь ласка. З часом просто наказним тоном вказувала мені відвезти її, ніби я її особистий водій.
Мені це набридло. Зараз бензин не дешевий геть, та й часу в мене на цю особу йде забагато.
Я намагався їй пояснити, що більше не возитиму, але та ігнорувала всі мої слова. Тоді я сказав тещі, що не буду возити її сусідку. Вона образилась, навіть не вислухавши причину.
В підсумку, мені довелося просити про допомогу в дружини, щоб та поговорила зі своєю матір’ю та пояснила їй все. Теза просто ігнорує мене та не бере навіть слухавку. Як я ще маю тоді вирішувати це непорозуміння?
