Чоловік мій переважно мовчав. Просто приходив з роботи, одягав стару сорочку і сідав дивитися новини. Потім йшов до кухні, вечеряв без мене і пив міцну каву з солодощами. Інколи читав газету. Я намагалася поцікавитися у нього, як минув його день, як справи на роботі. Але він упевнено та коротко відповідав: усе гаразд. Навіть тоді, коли було навпаки. Він говорив «гаразд», щоб я не хвилювалася.
Тільки тепер я зрозуміла, що він був моєю опорою. Він завжди турбувався про моє здоров’я, возив на море, одягав у модний одяг та взуття. Сергій сам робив ремонтував меблі та побутові прилади. Інколи він сам готував, а потім пригощав своїми стравами мене, коли я приходила пізніше від нього. Йому не було шкода заправляти мій автомобіль і водити, як малу дитинку, до лікарів. Він постійно давав мені гроші на себе, щоб я мала змогу продовжувати молодість і ходити у СПА-салони чи спортзал.
Але… Він ніколи не говорив мені про свої почуття. Хіба тільки тоді, коли ми зустрічалися. І всі тридцять років подружнього життя він просто мовчав. Хоча робив усе для мене, виконував усі мої забаганки.
Наші діти виросли і відійшли від нас. Ми почали спати у різних кімнатах. В мене часто боліла голова, а він дуже хропів уві сні. Раз у два тижні виконували подружній обов’язок, але без особливої пристрасті.
Згодом у мене клімакс розпочався. Я взагалі стала дратівливою і знервованою. Постійно зривалася.
Якось зайшла у кав’ярню випити свій улюблений напій. Це було після роботи. До мене присів молодий хлопець. На вигляд йому було років 25. Він познайомився зі мною, почав робити компліменти. А потім запропонував піти у кінотеатр. Якраз була прем’єра захоплюючої мелодрами. Я погодилася. Не знаю чому. Йому 25, мені вже 50.
З того часу я почала вести подвійне життя. Я закохалася. Антон писав мені любовні СМС-ки. Він пересилав мені свої вірші та розповідав про своє кохання у соціальних мережах. Він приходив на побачення з квітами. А у ліжко приносив елітне вино. Я знову відчула, що я – жінка. Поруч ним відчула те, про що давно забула.
Я одягала короткі сукні, почала носити взуття на підборах. У мене не було клімаксу і головного болю. Купила яскраву косметику та сексуальну нижню білизну.
Але я розривалася між щастям і сімейними обов’язками. Єдине, чого я вже не робила – не заходила до спальні чоловіка. Навіть раз на декілька місяців.
Я наважилася і запропонувала Антону жити разом. І з того дня він кудись зник. Я намагалася знайти його. Перечитувала мільйон разів повідомлення та вірші. А потім побачила, що він завів собі нове кохання. Та жінка теж була старша нього. Мені здавалося, що серце в той момент розірвалося на шматочки.
Я прийшла додому і ревіла у своїй спальні у подушку. Раптом почула звук. Рипнули двері. На моє ліжко хтось присів. Відчула дотик руки на своєму волоссі. Це був Сергій. Він дивився в одну точку, гладив мене по голові однією рукою і мовчав. По його обличчю котилася сльоза. Я перестала плакати. Зрозуміла усе в ту мить. Міцно обняла свого чоловіка. А він пригорнув мене і довго говорив, як сильно мене любить. А я нарешті чула ті слова, яких мені не вистачало ці тридцять років.
