Ми з Юлею знайомі з дитинства. Зростали разом. Тому, коли почали зустрічатися, знали одне про одного все, і про наших батьків також. Коли постало питання щодо одруження, зрозуміли, що зробили помилку. Потрібно було тихо розписатися, а потім сказати батькам. Тому що мама Юлі розвела таку діяльність щодо весілля, що ми всі бралися за голови. Де брати стільки грошей, щоб влаштувати таке свято, яке хоче мама Юлі. Нарешті умовили святкувати виключно в колі родини. Це наше з Юлею свято, і ми так бажаємо.
Мої батьки ставляться до нас із розумінням, а мама Юлі. З нею дуже важко прийти до одного розуміння. Вона завжди хоче, щоб робили тільки так, як скаже. Інакше довго потім приходиться вислуховувати, які ми невиховані, не слухаємо, що говорять старші досвідчені люди. Це Надія Петрівна про себе.
Але в нас є власна думка. Коли постало питання, де нам жити, ми з Юлею заявили, що жити будемо окремо. Ми заздалегідь знайшли для себе квартиру, яку збиралися орендувати. Моя мама тільки схвалила наше бажання жити окремо. Надія Петрівна довго ображалася, що відмовилися жити з ними. Хоч у них і трикімнатна квартира, але там проживає менший Юлін брат. Та ще нас туди. Адже на відстані тещі не вдається нами керувати так, як вона вважає за потрібне.
На мій тридцятирічний ювілей, Надія Петрівна замовила кафе. Зробила сюрприз, як вона потім говорила. Ми про те нічого не знали. Домовилися з друзями поїхати на природу святкувати з наметами. Виїхали в п’ятницю увечері. В суботу в мене день народження. Ми приготували шашлики, святковий стіл, і взагалі дуже весело проводили час до тих пір, поки не зателефонувала теща.
Вона зірвалася на крик, коли зрозуміла, що ми виїхали за межі міста. Адже замовила столик в найкращому кафе, гості зібралися, а нас немає вдома. Так ми ж того не знали. День зіпсований. До вечора ми поводилися вимушено. Знали, що прийдеться пояснюватися з тещею. Хоч ми й не винні. Це мій день народження, і я святкую так, як вважаю за потрібне.
Наступного дня Надія Петрівна прийшла до нас додому і вимагала повернути потрачені нею гроші. Та ми того не збиралися робити. Теща не ходить до нас і наразі. А я відпочиваю без її вказівок.
