«Думай про мене що хочеш, але довести нічого не зможеш» вимовила свекруха з холодною загрозою, ставлячи невістку перед важким вибором.
Ну що, Соломійко, слухай уважно. Можеш думати про мене що завгодно, але довести нічого не зможеш. Свідків у тебе нема, а Богдан мені вірить. Тож якщо хочеш лишитися в нашій родині, мусиш змиритися: прибирати, готувати й тримати язик за зубами. Ясно?
Соломія вийшла заміж за Богдана кілька років тому. Незабаром у них народився син Олесь, якому вже виповнилося шість. Обоє працювали, намагаючись забезпечити родину, аби не впасти у злидні.
Жили вони скромно, але дружно: Соломія вела господарство, доглядала дитину, працювала бухгалтеркою в невеликій фірмі, а Богдан був інженером. Здавалося, усе йде якнайкраще.
Але одного разу матері Богдана Галіні поставили діагноз: ішемічна хвороба серця, що вимагала постійного лікування та догляду. Жінка мусила звільнитися з роботи, і з того часу повністю залежала від допомоги сина.
Соломія намагалася підтримувати Галю як могла: після роботи завозила їй продукти, варила юшки та бульйони. Іноді брала з собою Олеся, бо залишити його ввечері було ніз ким. В інші дні до матері навідувався сам Богдан.
Спочатку все здавалося природним. Але з часом напруга почала зростати. Гроші зникали швидше, ніж раніше: ліки, процедури, спеціальне харчування. Богдан без зайвих слів віддавав частину зарплати матері, і Соломія мовчки приймала це. Але незабаром вона помітила: на власні потреби грошей почало бракувати. А Богдан, здавалося, не бачив проблеми.
То Олесю потрібні нові черевики, то гурток подорожчав, то пралька зламалася. Все йшло наперекір. Соломії давно вже треба було оновити зимове пальто у старому вона ходила вже пять років. Але замість цього вона все частіше чула від чоловіка:
Потерпи. Зараз головне мама.
І вона мовчала, розуміючи, що здоровя важливіше. Але всередині наростав тягар. Вона не знала, як довго це триватиме.
Одного дня, коли у Соломії був скорочений робочий день перед святом, вона почула від Галі щось, що приголомшило її.
Того дня Соломія отримала премію. Невелику, але приємну суму, на яку не розраховувала. Вона вже уявляла, як увечері вони з Богданом покладуть Олеся спати, відкриють пляшку вина, наріжуть сиру, ковбаси, фруктів і просто посидять удвох, як колись, до всієї цієї втоми й клопоту.
З цими думками вона зайшла до магазину, купила свіжих овочів, зеленої молодиці, молока. Подумала: «Завезу все це Галі, а потім додому, готуватися до нашого вечора».
У неї був ключ від квартири свекрухи на всяк випадок. Тому Соломія спокійно відчинила двері й увійшла. Із кухні долітав голос. Спочатку вона подумала, що це телевізор, але, наблизившись, зупинилася як укопана.
Галя стояла біля вікна, з цигаркою в руці, випускаючи дим надворі. В іншій руці телефон.
Звісно, я ще довго буду удавати, хрипко говорила вона в трубку. А що мені? Син допомагає, невістка переді мною навшпиньки скаче. Я від такого не відмовлюся. Ані за які палянички. Дякую тобі, Марічко, що довідку мені зробила.
У Соломії все поплило перед очима. Слова пролунали, як удар. Вона відскочила, вдарившись спиною об одвірок, і пакет з продуктами випав із рук. Помідори й яблука розкотилися по підлозі.
Свекруха, ставлячи невістку перед важким вибором.
Іноді правда болить більше, ніж брехня.
Помідори й яблука розкотилися по підлозі, і Галя різко обернулася.
Соломійко почекай! Я все поясню! вигукнула вона й кинулася слідом.
Але Соломія вже вилетіла за двері й майже бігом подалася вниз сходами. Вона навіть не помітила, як опинилася на зупинці.
Яке вже там вино додому вона йшла, не розбираючи дороги, із важкістю в грудях і порожнечею в думках. В голові крутилося лише одне: «Рік цілий рік водила нас за ніс. А чи була взагалі ця хвороба?»
Пізніше, коли Олесь нарешті заснув після казки, Соломія покликала Богдана на кухню. Він здивувався зазвичай дружина в цей час була без сил, але сьогодні в її поведінці щось змінилося.
Богдане, почала вона, нам треба серйозно поговорити.
Що трапилося? спитав він.
Це стосується твоєї мами.
Знову про гроші? Нам вистачає. Просто тобі забагато треба. Я ось подумав Навіщо тобі взагалі робота? Сиди вдома й доглядай мою маму.
Доглядати за мамою? А ти знаєш, що Галя почувається цілком нормально? А може, й взагалі ніколи не хворіла? спалахувала Соломія, більше не в силах стримуватися.
Що ти кажеш?
Я нічого не вигадую. А ось твоя мама Сьогодні я зайшла до неї, а вона стояла біля вікна й курила. І по телефону з якоюсь Марічкою говорила, що та зробила їй
