Андрій і Варя жили так, як більша частина населення. Середній достаток, двоє діток. Жили добре, грошей вистачало на все необхідне. Так що не бідували і від того не задумувалися про майбутнє. Діти росли, потреби також зростали, та Андрій упевнений, що в них не буде ніяких ускладнень.
Коли одного разу Варя прийшла додому зі сльозами на очах, чоловік злякався, не знав що і думати. Виявилося, що дружину скоротили на роботі, в той час багато скорочень прокотилося. Куди йти на роботу, Варя не знає. Тому поки що сиділа вдома, господарювала. Чоловік зрадів, нарешті в квартирі порядок і вечеря вчасно приготовлена. Та згодом нестача грошей стала дуже помітна.
Вистачає на комунальні та на продукти. А решту немає за що купувати. В сім’ї почалися сварки. Андрій звинувачував дружину, що вона багато грошей витрачає. Ось він сам піде купувати продукти, в нього вийде. Надалі сам вирішуватиме куди і що. Та коли прийшов із пакетами, повідомив, грошей у нього не залишилося. Все так дорого, не підступитися. Купував тільки необхідне, а вийшло, що потратив більше грошей, ніж дружина.
Відтоді більше не звинувачував Варю у марнотратстві, а навпаки, дивувався, як вона примудряється зекономити. Та все одно часи для них важкі. Багато хто з загальних знайомих поїхали за кордон працювати. Привозили непогані гроші. Але Андрій не слухає нікого. Він надивився на таких. У більшості з них родини розпадаються. То чоловік знайде собі на чужині жінку, то дружина вдома не діждеться, прийме якогось чоловіка.
Тому Андрій вирішив, свої проблеми вирішуватимуть вдома і разом. Він дорожить своєю сім’єю, щоб залишати їх одних. Згодом Варі вдалося влаштуватися прибиральницею в салон краси. Там, дивлячись на майстринь, почала вчитися сама на перукаря. Вже через рік у неї були свої клієнти, так що фінансову сторону вони вирівняли. Варя розуміє мудрість чоловіка, адже якби поїхав на заробітки, чи вдалося б зберегти сім’ю?
