Ми до її примхи ставимося з повагою, але ніхто не наважується висловити свою щиру думку проти всього цього офіціозу. Після роботи хочеться сісти за стіл, добряче наїстися й закинути ноги перед телевізором

Ми з чоловіком живемо біля його батьків. Знаю, знаю, ви зараз будете писати, що молода сім’я повинна жити окремо й все таке, але ми самі не проти. Будинок у них великий, місця всім вистачає та й люди вони хороші. За три роки спільного проживання ми зі свекрухою ще жодного разу не сварилися, а це багато чого варте.

В основному вся родина збирається ввечері. Вдень ми на роботі або ж у власних справах, хто де. Коли ж приходить час вечері, то у нашій родині існує традиція – збиратися усім за одним столом. Я шаную правила цього дому, але за спільним столом стараюся взагалі не їсти. Річ не у тому, що мені на смачно чи свекруха готує щось таке, чого я не їм.

Поки ви не напали в коментарях з черговими нападками, чого сама не готую, поясню, що для матері мого чоловіка приготування їжі – це не зобов’язання, а улюблене заняття. Тож вона сама попросила мене не куховарити  ввечері.

Тоді в чому справа, запитаєте ви. Свекруха працює куховаркою в одного дуже поважного чиновника. Так сталося, що своєї матері він немає, тож до нашої ставить з великою повагою й завжди запрошує до столу. Відповідно їдять вони з дотриманням усіх правил етикету. Свекрусі так сильно сподобалося, що вона вирішила і вдома започаткувати те ж саме. Тож перед вечерею розкладає перед нами цілий арсенал столового приладдя. Коли ж хтось помиляється і їсть салат не тією виделкою, вона просто скаженіє.

Ще ця мертва тиша за столом, бо потрібно знати, коли можна говорити, а коли потрібно їсти. Ми до її примхи ставимося з повагою, але ніхто не наважується висловити свою щиру думку проти всього цього офіціозу. Після роботи хочеться сісти за стіл, добряче наїстися й закинути ноги перед телевізором.

Тож під час ввечері я удаю із себе справжню інтелігентку та їм мінімально. В основному салат, бо добре запам’ятала якою виделкою його їсти. Коли ж родина розходиться по кімнатах, прокрадаюся на кухню, дістаю з холодильника те, що залишилося й спокійно наминаю за обидві щоки. Інколи до мене приєднується чоловік або свекор. Це вже суто наша таємна традиція. Представляю вираз обличчя свекрухи, якщо вона колись застане нас зненацька.

Думаю мати чоловіка помічає на ранок, що їжі в холодильнику за ніч значно поменшало, але  не допитується, хто в цьому винен. Сподіваюся, що ця традиція з часом відійде в минуле й ми зможемо їсти без зайвого хвилювання.

Оцініть статтю
Дюшес
Ми до її примхи ставимося з повагою, але ніхто не наважується висловити свою щиру думку проти всього цього офіціозу. Після роботи хочеться сісти за стіл, добряче наїстися й закинути ноги перед телевізором
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.