У нас була велика надія, що моя мати піде на пенсію, переїде в село, а нам із чоловіком залишить свою трикімнатну квартиру!
Хочу розповісти вам про свою сусідку Людмилу. Їй зараз 68 років. Вона жила сама у своїй просторій квартирі. Але недавно наша сусідка здала її в оренду та вирушила у подорож.
Її донька Оксана прийшла до мене та поскаржилася на матір:
Що робить моя мати? Вона так мене розчарувала! Тепер моя свекруха кричить, що й я зійду з глузду на старості. Каже, яблуко від яблуні недалеко падає. А ми з чоловіком нещодавно взяли кредит на авто! Вже два місяці прострочуємо платежі. Ми так розраховували на маму: що вона нам допоможе! Але вона нас підвела: здала квартиру та поїхала мандрувати!
Я здивовано подивилася на Оксану: чому її мати має сплачувати кредит за їхнє авто? Але Оксана продовжувала:
Моя свекруха дуже зла, що ми живемо у неї, а мати здала свою квартиру!
Я розумію, що Оксана чекає від мене співчуття. Але я вважаю, що Людмила вчинила правильно. Вона має право жити, як хоче. Чому люди думають, що жінка на пенсії повинна цілком присвятити себе дітям та онукам? Це ж несправедливо! Я запитала Оксану:
Чому ти не розраховуєш на себе та свого чоловіка? На власні сили? Чому не відкладала гроші 15 років шлюбу, щоб купити свою оселю? Тоді б свекруха не докоряла тобі.
Оксана відповіла:
Ми ж так сподівалися, що мати, коли піде на пенсію, переїде в село, а ми з чоловіком отримаємо її трикімнатну квартиру!
Тоді я вирішила пожартувати:
А якщо Людмила ще й вийде заміж? У неї була подруга, яка поїхала відпочивати до Грузії. Там вона зустріла чоловіка, одружилася і тепер щасливо живе. Може, і ваша мати так зробить.
Після цих слів Оксана широко розплющила очі. Нещодавно я бачила в інтернеті фото Людмили. Вона писала, що гарно відпочиває та радіє життю. Я щиро заздрила їй. Вік не перешкода для щастя. І ніколи не пізно робити те, що приносить радість. А дітям варто навчитися будувати своє життя самостійно, а не чекати подарунків від батьків.
Справжнє щастя це коли людина живе для себе, а не для інших.
