Знаєте, буває таке, що навіть в хороших парах, де є мир, злагода та повага, де навіть вже є плоди кохання, тобто діти, стаються кризи.
В нас з дружиною таких криз було три. І останню наш шлюб не витримав. Ми старались як могли, щоб підтримати стосунки на достойному рівні, але все йшло наче коту під хвіст. Діти ставали капризними та проблемними, на роботі творится хаос,в країні теж ситуація зараз теж геть не найкраща (дуже м’яко кажучи), через східного сусіда.
От наші стосунки і почали тріщати по швах. Та що вже? Дружина стала холодною до мене, а я, замість того, щоб помітити це, замкнувся в собі та також поводив дуже холодно.
Ми все більше і більше ставали схожими просто на сусідів. До такої степені, що наші діти, шестирічний Олег та дев’ятирічна Оксанка, помітили це та запитували,чому мама з татом більше не обіймаються, не тримаються за руки.
– Ви більше не любите одне одного? — схвильовано запитала донечка.
Ми не змогли їй відповісти і сказали, що все добре, просто втомились від роботи.
– Матус любить татка, а татко любить матусю. Не хвилюйтесь про це. Всі дорослі люди, буває, сильно втомлюються і не мають сил на людощі.
Але стосунки ставали дедалі гіршими. Ми почали сваритись. По дрібницях. Навіть, бувало, без причини могли нагримати одне на одного. А вибачатись навіть не думали.
Проте, з часом, ми помітили, що діти також стали відчувати на собі атмосферу наших з дружиною стосунків й стали більш нервовими, капризними, дратівливими і неслухняними.
Ми вирішили поговорити з дружиною. Розмова була довга, але щира. Ми зізнались в тому, що більше не маємо одне до одного тих почуттів, що раніше. Але дійшли до думки, що поки розлучатись не будемо та старатимемося не кричати перед дітьми, не сваритись перед ними та підтримувати дружню атмосферу в сім’ї. Заради дітей. Правда лише до того моменту, поки в нашій країні не настане мир і поки не стане безпечно.
В такий час треба триматись разом. В нас не така жахлива ситуація, як буває в людей, де в сім’ях зі сторони когось з партнерів є н _@cuл ля. Тим більше, що ми разом прийшли до такого рішення. Тому поки що вчинимо так.
Якби не вся ця ситуація, що є в нашій країні зараз, то ми б розлучились та пропрацювали це з дітьми, разом із психологами. Але зараз не думаємо, що це буде доречно.
