В нашій сім’ї важкі часи. А все тому, що ми з дружиною Інною та сином-п’ятикласником Данилком, живемо в однокімнатній квартирі, яку придбали ще будучи молодими.
Втрьох в одній кімнаті й так тісно, а зараз, коли Інна завагітніла другою дитиною, постало питання як ми будемо жити далі. Уявіть собі, троє людей та маленьке немовля, що регулярно прокидатиметься вночі та будитиме всіх. І нам з Інною шкода більше не себе, а нашого сина, адже він ще дитина і не має мучитись через те, що ми знову приводимо дитину в цей світ.
Через це, а ще через гормони та вчинок батьків Інни, дружина майже весь час плаче, хоча їй хвилюватись не можна. Що ж такого зробили мої тесть з тещою? Зараз розповім.
Вони живуть вдвох в трикімнатній квартирі, а також в них є величезна дача, з красивою прибудинковою територією. Але скільки б Інна не вмовляла, не благала своїх батьків, щоб ті переїхали на дачу, а нам дали квартиру для проживання – нуль результату. То там проблеми зі світло, то начебто з дровами будуть складнощі, то ще щось.
Я пропонував, що всі ремонтні роботи проведу, піч відремонтую, а дрова попиляю, поколю та ще й поскладаю красиво де скажуть. Але ні. Все марно. Не хочуть та й все. Ми вже навіть пропонували продати свою квартиру та дати батькам гроші, щоб тільки пустили нас в ту квартиру, або ж здавати нашу та частину прибутку віддавати батькам. Але вони все одно не погоджувались.
Хоча було видно, що вони просто не хотіли цього робити. Ми прекрасно розуміємо, що вони не повинні нам нічого, але хоча б допомогти трохи не вважаю за щось погане. Та й мої батьки теж не святі, адже про мене геть забули, а свою чотирикімнатну квартиру віддали сестрі, в якої чоловік та одна дитина, а самі поїхали в село. А мене забули навіть привітати нещодавно з днем народження. Аж через місяць пригадали.
Не знаємо, що робити далі. Але можливо якось домовимось. Дружина ще пропонувала варіант, щоб ми переїхали на дачу до батьків, але над цим варіантом вони сказали, що хоча б подумають. Ну що ж… Будемо чекати, може щось з того путнє буде?
