Ми з чоловіком вирішили цього року не святкувати його день народження, та свекруха знову зробила все по-своєму.

Ми з чоловіком одружені вже майже двадцять років і я кожного дня переконуюся, що він найкращий у світі чоловік. Ми виховали двох прекрасних дітей, допомогли обом навчатися в університетах про які вони мріяли з дитинства. Проте у мого чоловіка є єдиний мінус – а саме його матір. За ці всі роки я так і не змогла ні пізнати її, ні зрозуміти хід її думок. Моя свекруха дуже неочікувана та специфічна людина. Інколи від приготованих нею сюрпризів у мене волосся стає дибки.

Ні я, ні чоловік ніколи не вірили ні в будь-які прикмети, ні в забобони. Цього року нам обом виповнюється по сорок років, маємо два ювілеї. Так, ми однолітки. В принципі, ми просто не планували цього року жодних святкувань, а вирішили скромно та душевно посидіти вдома лише з дітьми. Випити пляшку вина та посмакувати тортом, морозивом і фруктами.

Нам просто вже надоїли гостини, де я готую перше, друге і десерт, а потім ми всі дружно ще цілий тиждень це все доїдаємо. Тому цього разу вирішили без цього всього обійтися. Зранку ми прокинулися від сну, випили кави, і я відправилися у магазин, що за рогом нашого будинку. До речі, м’ясо з картоплею я таки запекла і до нього зробила салат із свіжих овочів. Якщо на обід не подужаємо, то залишиться на ситну вечерю.

Та раптом зателефонувала моя свекруха і поламала усі наші плани. Вона сказала, що в носі мала наші плани і прикмети, які пов’язані із сорокаліттям і тому дню народженню мого чоловіка таки бути. Ця жінка вже встигла навіть запросити до нас вгості на обід чоловікового брата з його родиною, моїх батьків і навіть наших найближчих людей та друзів. От так от, тепер мені потрібно було за неповні дві години таки встигнути приготувати і перше, і друге і десерт на всіх цих людей.

Чесно кажучи, мої думки перемішалися, я не могла визначитися до чого мені спочатку братися і що саме готувати! Я не мала так багато продуктів вдома і тому швидко помчала до супермаркету. За той час, я відправила до духовки ще курку і м’ясо запікатися і вирішила приготувати кілька салатів, канапок, м’ясну, сирну та овочеві нарізки.

Звичайно ж цього часу мені не вистачило і це щастя, що надворі зима і постійні корки на дорозі, тому усі гості запізнилися. Ми з чоловіком якраз за декілька хвилин до їхнього приходу встигли накрити все на стіл.

Коли ми всі почали святкувати за столом, моя свекруха промовила:

–З днем народження, синку! Ми хочемо святкувати, і святкуємо, не зважаючи ні на що!

Так, її душа бажала свята, а ми – ні. Ми мали інші плани і радісно чекали нетрадиційного для нас дня народження. Та що ж, якщо мама чоловіка вирішила влаштувати нам «сюрприз».

Так, вона раділа і веселилася, однак готувати все для прийому гостей довелося мені, і прибирати після них також – мені. А моя душа так хотіла спокою.

Оцініть статтю
Дюшес
Ми з чоловіком вирішили цього року не святкувати його день народження, та свекруха знову зробила все по-своєму.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.