Батьки моєї дружини фермери. Вони живуть у красивому просторому будинку у невеликому селищі. Хоч і мають можливість переїхати в місто, але не хочуть. Для них важливо бути біля землі, копирсатися у ній, саджати городину, а восени все прибирати.
Люди вони дуже добрі та надзвичайно прості. Якби я не бачив на власні очі їхні статки, то ніколи б і не здогадався, що вони такі заможні. Просто гроші їх не зіпсували. Натомість тесть з тещею постійно нам допомагають. Та й не лише нам, а ще старшій сестрі Тані, Олені.
Зазвичай ми збираємося усією родиною, коли святкуємо день народження тестя та тещі. Вони народилися з різницею у два дні, але святкують разом. Цього року ми купили для них путівки до санаторію. Самі вони для себе грошей шкодують й ніколи б не виділили кошти на власне оздоровлення.
Що дарували Олена з Миколою не знаю, та й річ не про це. Ми сиділи за столом, оголошували тости та побажання. Наша донечка гралася зі своїм двоюрідним братом Матвієм. Не змогли діти поділити іграшки. Матвій видер у Злати іграшкового песика й показав язика. Донька образилася, але не плакала. Вона забилася у куточок, присіла й обхопила ноги руками. Ми вже звикли до поведінки Златки й знали, що їй потрібен час аби заспокоїтися. В таку хвилину краще до неї не лізти.
Дружина навіть хвилювалася з цього приводу. Ми возили Злату до лікаря на огляд, але жодних відхилень, дякувати богу, у дочки не виявили. Чоловік Олени, Микола, вирішив висловити свою експертну думку, хоча він немає нічого спільного з медициною.
-Вона що у вас якась тю-тю? – запитав, прокручуючи пальцем біля висків.
-Зараз я тобі того пальця засуну…- не встиг закінчити я речення, бо мене зупинила дружина.
-А що я такого запитав? – не вгамовувався Микола. – Он наш Матвійко нормальна дитина, у нього немає таких закидонів. Вам краще перевіритися, повезти її до спеціаліста, пролікувати. А то буде ходити горобцям дулі давати.
Терпіти таку неповагу до власної дитини я не збирався й хотів було забрати родину та піти, але тесть попросив мене залишитися.
-Знаєш, Миколо, це добре, що ти небайдужий до долі Олениної племінниці. Це дуже благородно з твого боку. Оскільки ти людина честі, то й вчиниш правильно. Ми з дружиною відклали однакову суму грошей, для обох доньок, щоб ви могли витратити їх на власні потреби по 50 тисяч гривень для кожної. Проте, думаю, що варто прислухатися до думки Миколи й вашу частку, Олено, віддати Тані. Нехай звернуться до найкращого лікаря та проконсультуються. Витратять гроші на оздоровлення для Злати.
Після цих слів тесть справді віддав усі гроші Тані, а Олена з Миколою дивилася на нього, як на навіженого. Звісно, зрозумівши, що батько не жартує, Олена почала обурюватися, що має право на свою частку. Але її ніхто не слухав. Ображена старша дочка разом зі своїм чоловіком та сином покинули свято, а ми залишилися. Я подякував батькам Тані за їхню мудрість, а особливо за те, що не дозволяють ображати нашу донечку.