Цього літа я мала намір відпочити на морі. Запропонувала подрузі поїхати разом, Аліна з радістю погодилась.
Дійшли згоди в тому, що краще за все поїхати на автомобілі. Менше потрібно буде тягатися з сумками. Аліна сказала, що у неї є друг, в якого є автомобіль. Ми домовилися з Русланом, що він нас завезе. Хлопець теж хотів поїхати відпочити. Тож ми склалися коштами на бензин та поїхали.
Дорога була легкою та веселою. Ми приїхали у двір до господарів дому, з якими домовилися заздалегідь. Господарі нам готували їжу, кімнати були дуже хорошими.
Ввечері ми ходили на дискотеку та гуляли по пляжу. Наступного ранку до обіду спали, а потім знову йшли купатися дні пролітали непомітно. Руслан почав залицятися до Аліни після чергової кружки пива, подруга йому відмовила та хлопець дещо образився.
Коли ми з нею про це розмовляли, то вона сказала, що Руслан уже давно за нею ходить та Аліна неодноразово дала йому зрозуміти, що вони лише друзі.
Наступного вечора Руслан перемкнувся на мене та я йому відмовила теж. Його залицяння було нещирим, видно було, що він хоче викликати ревнощі в Аліни. Реакція Руслана була несподівана, він напився та десь зник. Лише зранку він потрапив у свою кімнату, потім спав увесь день та ми з подругою вирішили сходити на ринок за сувенірами. Ввечері, коли ми повернулися, ми постукали в його кімнату. Було замкнено.
Ми пішли до господарів будинку та запитали чи не бачили вони Руслана. Вони розповіли, що він уже поїхав додому. Ми дуже здивувалися такій новині та поглянули у двір, де мав стояти його автомобіль. Його там дійсно не було.
Це так він вирішив нам п _омститися за те, що відшили його. Ось негідник. Як тепер повертатися додому? Коли настав час повертатися з горем пополам ми доїхали до вокзалу, а потім півтори доби трусилися у гарячому поїзді. Таку поїздку ми точно ніколи не забудемо. З Русланом більше не спілкувалися.
