Михайло з дружиною Світланою вирішили у вихідний поїхати на дачу. Останнім часом чоловік тільки й говорить про село. Щось його тягне в той будинок, де пройшло його дитинство і юність. Батьків давно немає на світі. Спочатку не продавали, вирішили, що то для них буде дача. Та останніх три роки не з’являлися там. Михайло вирішив поїхати, навести лад навколо будинку.
Коли під’їжджали, здивувалися. На подвір’ї порядок, город посаджений. Кури бігають по траві. Що таке? Стояли біля паркану, роздивлялися. Так ні, його подвір’я, Михайла. Та що за чудеса такі? Підійшли до будинку. Звідти вийшов чоловік років за тридцять. За ним ховаючись, виглядають дві маленькі синьоокі голови.
– Що вам потрібно?
– Та я у вас хотів спитати, що ви тут робите?
– Живу, вибачте, а ви хто?
– Я хазяїн цього будинку.
– Так ви Михайло Сергійович?
– Так. Звідки ви знаєте?
– Заходьте до будинку, я вам все розповім.
Через паркан заглядає сусідка Марія Семенівна.
– Михайлик приїхав? А я без твого відома постояльців впустила. Ти не приїжджаєш, а я загубила свій телефон, де твій номер записаний. Тому дозволила без твого відома. Вони люди хороші, два роки вже живуть, знаю.
Михайло з дружиною і чоловіком із дітьми зайшли в будинок. Всередині все як і раніше, нічого не змінилося. Тільки відчувається, що будинок жилий. Чоловіка звуть Володимир. Він розповів, що два роки назад померла його дружина від невиліковної хвороби. Квартира оформлена на маму покійної дружини. Тому через два місяці вона сказала, щоб вибирався із дітьми. Там житиме її менший син. У Володимира житла свого немає, якраз в той час завод, де він працював закрили.
Вирішив поїхати до тітки в село. Приїхав, а вона померла і її діти продали будинок. Сидів із дітьми біля магазину. Там його побачила Марія Семенівна. Вона знала його тітку, тому й запропонувала жити в будинку Михайла. Якщо приїдуть, знайдемо щось інше, чи можна буде викупити будинок. А вони два роки не приїжджають. Думав, що вже не приїдуть і він із дітьми спокійно житиме далі.
Михайло зі Світланою поміркували, вирішили, нехай живе надалі. Заодно будинок доглянутий. Якщо назбирає гроші, куплять. Якщо ні, то живуть нехай так.
